Аналітичний звіт про стан забезпечення судами доступу до публічної інформації шляхом оприлюднення її на офіційних веб-сайтах.
Скачати документ
Протягом останніх кількох років Україна прийняла ряд законодавчих актів, спрямованих на підвищення інституційної підзвітності суб’єктів владних повноважень – надавати online доступ до систематичної повної та якісної інформації щодо їх діяльності. Однак, на жаль, вимоги Закону та інших НПА досі не виконуються в повному обсязі. В свою чергу, недоступність інформації викликає підозру та недовіру з боку громадян.
Моніторинг офіційних веб-сайтів покликаний сприяти підвищенню рівня прозорості та підзвітності судів. Оскільки, на сьогоднішній день, одним з важливих інструментів отримання публічної інформації є офіційні веб-сайти, моніторингове дослідження сприятиме покращенню доступу до публічної інформації, що в свою чергу сприятиме підвищенню прозорості судової влади України.
Головною метою є покращення інформування громадськості про діяльність судової влади та створення умов для впровадження електронного врядування в Україні.
Ключовим завданням Моніторингу є проведення досліджень офіційних веб-сайтів судів та сторінок на веб-порталі «Судова влада» на предмет відповідності їх змісту положенням нормативно-правових актів, які регулюють питання доступу до інформації про їх діяльність, а також перевірка дотримання технічних, технологічних, програмних і лінгвістичних вимог до офіційних сайтів державних органів.
Моніторинг проводиться в рамках громадського контролю відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
ГО “Платформа прав людини” проводить Моніторинг за єдиною Методологією оцінки рівня забезпечення доступу до публічної інформації суб’єктами владних повноважень, яка була розроблена у 2016 році за ініціативи Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Метою моніторингу змісту офіційних сайтів є визначення кількісних і якісних характеристик поточного рівня інформаційної відкритості відповідно до вимог чинного законодавства України з питань оприлюднення в мережі Інтернет інформації про діяльність суб’єктів владних повноважень.
Предметом моніторингу є визначення відповідності змісту офіційних сайтів суб’єктів владних повноважень положенням нормативно-правових актів, які регулюють питання доступу до інформації про діяльність органів влади та положенням нормативно-правових актів, що встановлюють технічні, технологічні, програмні і лінгвістичні вимоги до офіційних сайтів органів влади.
Об’єктом моніторингу є офіційні сайти суб’єктів владних повноважень, що створені і діють на момент проведення моніторингу.
Методи, які застосовуються при проведені дослідження:
1. Метод веб- сервер- аналізу полягає у вивченні експертною групою змісту сайтів в мережі Інтернет в режимі онлайн для виявлення наявності або відсутності визначених кількісних і якісних характеристик. Ефективність даного методу обумовлена максимальною наближеністю до способів пошуку заданих категорій інформації звичайними користувачами офіційних сайтів.
2. Порівняльний підхід допомагає порівняти доступність публічної інформації на різних офіційних сайтів органів влади, які аналізуються. Результатом застосування порівняльного підходу є створення рейтингів інформаційної відкритості органів влади. Під інформаційною відкритістю розуміється рівень наповнення веб-сайтів інформацією обов’язковою для оприлюднення згідно з діючим законодавством України.
Методологія передбачає такі рівні інформаційної відкритості:
2. Порівняльний підхід допомагає порівняти доступність публічної інформації на різних офіційних сайтів органів влади, які аналізуються. Результатом застосування порівняльного підходу є створення рейтингів інформаційної відкритості органів влади. Під інформаційною відкритістю розуміється рівень наповнення веб-сайтів інформацією обов’язковою для оприлюднення згідно з діючим законодавством України.
Методологія передбачає такі рівні інформаційної відкритості:
● Незадовільний рівень від 0% до 20%
● Низький рівень від 21% до 40%
● Задовільний рівень від 41% до 60%
● Середній рівень від 61% до 80%
● Високий рівень від 81% до 100%
3. Контент-аналіз офіційних сайтів органів влади щодо наявності необхідної публічної інформації в повному обсязі згідно з затвердженим інформаційним законодавством. Цей метод полягає у вивченні експертною групою змісту сайтів в мережі Інтернет в режимі онлайн для виявлення наявності або відсутності визначених кількісних і якісних характеристик.
4. Метод спостереження дозволяє встановити динаміку змін наявності публічної інформації на офіційному сайті з моменту дії чинного інформаційного законодавства.
Нижче ви знайдете перелік ОСНОВНИХ параметрів та підпараметрів моніторингу, а також можете завантажити ПОВНИЙ їх перелік
1.2. Загальна інформація про суд
1.3. Контактна інформація суду
2.1.Загальна інформація про структуру суду
2.2. Відомості про голову суду
2.3. Відомості про заступників голови суду
2.4. Суддівський корпус
2.5. Відомості про структурні підрозділи апарату суду
2.6 Додаткова інформація для маломобільних груп населення
3.1. Інформація про органи суддівського самоврядування
4.1. Відомості про інформаційні системи судів
4.2 Відомості про електронні сервіси судів
5.1. Виконання закону про очищення влади
6.1. НПА, які визначають компетенцію, задачі, функції суду
6.2 НПА, які визначають порядок роботи суду та доступу до приміщення суду
6.3. Акти, що регулюють питання сплати судового збору. інших коштів на підставі судових рішень та відповідні реквізити
7.1. Звернення громадян
7.2. Відомості про оскарження рішень, дій (бездіяльності) суду і його посадових осіб
7.3. Опис порядку оскарження неправомірних дій судді
7.4. Публічна інформація
7.5. Зразки документів
7.6. Взаємодія з громадськістю
8.1. Реєстр наборів відкритих даних
8.2. Паспорти наборів відкритих даних
9.1. Інформація щодо публічних закупівель
10.1. Кадрове забезпечення
11.1. Бюджет і фінанси
12.1. Безкоштовна правова допомога
12.1. Зручність навігації по офіційному сайту
12.2. Зручність пошуку інформації
12.3. Доступ для осіб з обмеженими можливостями
13.1. Наявність корисних інтерактивних сервісів
13.2. Можливість здійснення зворотного зв’язку з користувачами сайту
14.1. Негативний контент і функції офіційного сайту
Докладніше ситуацію можна охарактеризувати наступним чином:
Слід зазначити, що жоден із досліджених судів не має незадовільного рівня відкритості (від 0 % до 20 %).
Переважно повною та доступною для користувачів офіційних веб-сайтів та веб-сторінок судів є наступна інформація:
Варто зазначити, що на сайтах/сторінках судів створено технічну можливість направити електронне звернення та електронний запит на доступ до публічної інформації, зроблено посилання на он-лайн трансляції судових засідань, що значно покращує доступ до інформації. Крім того, доцільно відмітити зручність навігації і відсутність негативного контенту на цих веб-ресурсах.
Проведене моніторингове дослідження дало можливість визначити, якої інформації не вистачає на веб-сайтах/сторінках судів. Зокрема, на зазначених веб-ресурсах нерідко бракує таких відомостей, як:
1) Опис компетенції голови суду;
2) Опис компетенціїзаступників голови суду;
3) Спосіб запису на прийом до голови суду та його заступників;
4) Інформація для маломобільних груп населення;
5) Опис компетенції, завдань, функцій структурних підрозділів апарату суду;
6) Відомості про поштові адреси структурних підрозділів, адреси їхнього місцезнаходження, графік роботи.
7) Інформація про органи суддівського самоврядування;
8) Тексти нормативно-правових актів, які визначають порядок роботи суду та доступ до приміщення суду;
9) Відомості про порядок складання, подання й розгляду звернень громадян та запитів на інформацію (відповідно), а також контактна інформація для надсилання звернень та запитів (електронна і поштова адреси, телефони, факси, адреса для подання звернення особисто, а також місцезнаходження (адреса) місця, де можна працювати із публічною інформацією в приміщенні суду);
10) Відомості про оскарження рішень, дій (бездіяльності) суду і його посадових осіб, включаючи порядок оскарження, зразок відповідної скарги в актуальному стані;
11) Порядок оскарження неправомірних дій судді;
12) Система обліку публічної інформації;
13) Реєстр та паспорти наборів відкритих даних;
14) Інформація про закупівлю товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти, зокрема, перелік інформаційних повідомлень про оголошені торги та /чи інші процедури закупівель, звіти про результати проведення процедури закупівлі;
15) Бюджет та фінанси суду;
16) Відомості щодо безоплатної правової допомоги.
Експерти з моніторингу також зазначили, що на досліджених веб-сайтах/сторінках, як правило, відсутня можливість пошуку в межах сторінки (сайту) суду, немає мобільної версії та спеціальної версії для осіб зі слабким зором, відсутня функція звукового супроводження сайту, що, в свою чергу, знижує доступність оприлюдненої на сайті інформації.
Під час проведення моніторингу експертами виявлено низку проблем, які перешкоджають вільному доступу користувачів до публічної інформації про діяльність судів. їх причини пов’язані із низкою об’єктивних та суб’єктивних чинників. Зокрема, неможливість оприлюднення певної інформації на сайтах чи веб-сторінках подекуди пов’язана із відсутністю необхідних технічних можливостей або обмеженістю часових ресурсів для належного розміщення інформації (причини об’єктивного характеру). З іншого боку, значний обсяг відомостей не оприлюднено через відсутність певних традицій чи знань щодо необхідності розміщення тієї чи іншої інформації на сайті. Показовим є те, що після направлення судам попередніх результатів моніторингу, експерти отримали позитивну реакцію: на багатьох веб-сторінках та сайтах було оприлюднено відомості про суддів-спікерів та їхні контактні дані, інформацію для маломобільних груп населення, про центри безоплатної правової допомоги тощо. Очевидно, що неоприлюднення цієї інформації було пов’язане лише з відсутністю відповідних знань.
а) Об’єктивні проблеми неоприлюднення певної інформації на веб-сайтах та веб-сторінках судів Насамперед варто зазначити, що серед об’єктивних причин, через які користувачі сайтів не можуть отримати ту чи іншу інформацію про діяльність суду, необхідно виділити чотири найголовніші:
Зокрема, «колонтитул» зазначеного порталу не містить інформації про те, що він є офіційним. Відповідно, суди, які мають свої сторінки на порталі, об’єктивно не можуть позначити їх, як офіційні (хоча деякі з них розміщували такі відомості в розділах про суд).
Веб-портал «Судова влада України» забезпечує кожному суду можливість оприлюднювати інформацію в таких розділах: «Про суд», «Прес-центр», «Громадянам», «Показники діяльності», «Інше». За результатами моніторигу виявлено, що уніфікований підхід до наповнення зазначених розділів інформацією відсутній. Це призводить до того, що подекуди інформацію про суд та про повноваження голови суду, його заступників можна знайти в розділі «Інше», хоча логічніше її шукати в розділі «Про суд»; відомості про інформаційні системи, якими володіє суд, частково оприлюднюються в розділі «Громадянам», а частково — у розділі «Інше» тощо. Через те, що на порталі створено тільки п’ять розділів для оприлюднення інформації, два з них стали «переповненими». Мова йде про розділи «Громадянам» та «Інше», які іноді мають по 14 підрозділів.
Варто також звернути увагу на необхідність синхронізації інформаційного наповнення власних веб-сайтів судів та їх сторінок на веб-порталі «Судова влада України». Це питання стосується не всіх судів, щодо яких проводився моніторинг, а лише тих, хто має свій власний сайт та окрему сторінку на зазначеному веб-порталі.
б) Суб’єктивні проблеми неоприлюднення певної інформації на веб-сайтах та веб-сторінках судів Серед суб’єктивних причин неоприлюднення певної інформації на сайтах судів можна виокремити наступні:
Питання доступності інформації на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада».
Доступність інформації залежить насамперед від навігації, а саме від того, як швидко її вдається знайти. Крім того, можливість доступу до повідомлень залежить від форматів, у якихїх викладено.
Під час дослідження у 2017 році, експерти звернули увагу на те, що завдяки простій уніфікованій формі кожної із веб- сторінок судів, більша частина інформації знаходиться в межах одного- двох «кліків», що є максимально зручно.
Проте, як зазначалось вище, на веб-порталі “Судова влада України” створено лише п’ять тематичних розділів для оприлюднення інформації. їх явно не вистачає для того, що б забезпечити простий та зручний доступ до відомостей про діяльність суду, оскільки розділи “Громадянам” та “Інше” переповнені повідомленнями.
Існують й інші проблеми доступності інформації. Зокрема, незважаючи на те, що публічна інформація про суд в переважній більшості випадків знаходиться в межах двох-трьох “кліків”, проте нерідко вона розміщена вкрай нелогічно, а тому час на її пошук збільшується. Інколи це призводить до того, що такі відомості взагалі неможливо знайти. Звісно, це негативно впливає на доступ до зазначеної інформації.
Важливо наголосити, що оприлюднення оголошень (про конкурси на заміщення вакантних посад, про збори суддів, про закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти тощо) в розділі «Новини» робить їх важкодоступними, оскільки новини постійно оновлюються та оголошення швидко зникають з поля зору користувачів. При цьому, досить велика кількість судів розміщують зазначені повідомлення саме в розділі “Новини”. Під час моніторингового дослідження експертами було виявлено, що деякі суди навіть звіти про свою діяльність оприлюднюють в рубриці “Новини”, не дублюючи їх в інших розділах веб-сторінок (наприклад, в розділі “Показники діяльності”). Це також знижує доступність зазаначеної інформації.
Доступність форматів, у яких оприлюднено інофрмацію.
У 2017 році за результатами моніторингу веб-сторінок судів на веб-порталі “Судова влада України” спостерігається тенденція до оприлюднення інформації переважно у гіпертекстовому форматі, що значно покращує доступ до неї, надає можливість перегляду з використанням мобільних пристроїв.
Однак, законодавство України передбачає необхідність обов’язкового оприлюднення певної інформації і в інших форматах (набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних).
Під час моніторингу експерти звернули увагу на те, що частина інформації на сайтах/сторінках судів публікується у РРЇ- форматі (як скановане зображення), що унеможливлює її повторну обробку та, в деяких випадках, не дає можливості перегляду такої інформації. Це в першу чергу стосується звітів та планів роботи судів.
Крім того, суди публікують інформацію щодо поточних конкурсів на заміщення вакантних посад здебільшого у форматі Word, що потребує постійного завантаження відповідних файлів. Такий формат є вкрай не зручним для користувача, особливо при використанні мобільних пристроїв.
Доступність інформації багато в чому залежить від наявності певних технічних можливостей на сайті/сторінці суду в мережі Інтернет. Саме тому під час моніторингу експерти аналізували зручність сприйняття інформації про діяльність суду звичайними користувачами (незалежно від їх рівня освіти та стану здоров’я). В результаті моніторингу було виявлено, що певні групи користувачів з обмеженими фізичними можливостями все ще не можуть отримати повну інформацію про діяльність суду. Зокрема, сайти судів не мають звукового супроводження дій користувача на сайті, окремих версій сайту для людей із слабким зором тощо.
Як правило, надання необхідних технічних можливостей не залежить від роботи працівників того чи іншого суду. їх повинні забезпечити розробники сайтів та веб- порталу “Судова влада України” (за можливості). І над цим варто і надалі працювати.
В той же час в деяких випадках покращити певні технічні можливості можуть і працівники суду. Прикладом цього є створення мали веб-сторінки суду на порталі “Судова влада України”. Варто зазначити, що сам портал не містить мали, яка б полегшувала пошук інформації на ньому. її, як правило, немає і на сторінках судів. Проте, деяким судам вдалось розробити зазначений інструмент на своїх веб-сторінках. Цей позитивний досвід частково було поширено під час проведення комунікацій із судами. Ним можуть скористатись й інші суди.
Окремо необхідно звернути увагу на форми заяв, запитів та інших зразків документів, оприлюднених на сайтах/сторінках судів. Враховуючи призначення таких форм, вони мають бути розміщені не тільки в гіпертекстовому форматі, але й у форматі для скачування з можливістю їх подальшого заповнення та роздрукування. Проте, результати моніторингу вказують на те, що менше половини судів публікують форми у таких форматах. Виправлення цієї ситуації цілком залежить від працівників апарату суду.
За результатами дослідження, проведеного у 2017 році встановлено, що лише чотири суди мають високий рівень інформаційної відкритості (понад 80 % публічної інформації оприлюднюється на їх сайтах).
Перше місце в рейтингу інформаційної відкритості посів Апеляційний суд міста Києва із показником відкритості 83,59 %. Зазначений суд має власний веб-сайт, який достатньо добре наповнений та має логічну структуру розміщення інформації. Цей суд – один з тих, що публікує майже всю інформацію у трьох форматах: РРР- файл, електронний документ, який передбачає подальшу обробку даних та у гіпертекстовому форматі.
Друге місце посів Одеський апеляційний господарський суд із показником відкритості 82,52 %. Завдяки активній участі представників суду в період комунікації, показник інформаційної відкритості сторінки зазначеного суду покращився майже на ЗО %.
На третьому місці цього року Вінницький апеляційний адміністративний суд із показником відкритості 82,03 %. Цей суд має власний сучасний веб-сайт, на якому легко і просто знайти необхідну інформацію. Крім того, зазначений веб- ресурс дозволяє отримувати судово-адміністративні послуги через Інтернет та надає багато інших корисних сервісів користувачам. Варто також звернути увагу на те, що високий рівень інформаційної відкритості постійно підтримується працівниками суду, завдяки чому він стабільно займає лідируючі позиції.
Високий рівень інформаційної відкритості продемонстрував також Донецький апеляційний адміністративний суд – 81,81 %. Він має свою веб-сторінку на порталі “Судова влада України”. На ній інформація ретельно розподілена між розділами, які наповнені добре підготовленими матеріалами.
Загалом, оновлення порталу і створення єдиних форм, систем та сервісів має неабиякий позитивний вплив на інформаційну відкритість судів. Важлива інформація стала більш доступною.
Рівень забезпечення доступу до публічної інформації судами України шляхом оприлюднення її на офіційних веб-сайтах/веб-сторінкаху 2017 році.
| Рейтинг | Назва суду | Показник інформаційної відкритості, % | |
| Високий рівень, >80% | 1 | Апеляційний суд міста Києва | 83,59 |
| 2 | Одеський апеляційний господарський суд | 82,52 | |
| 3 | Вінницький апеляційний адміністративний суд | 82,03 | |
| 4 | Донецький апеляційний адміністративний суд | 81,81 | |
| Середній рівень, 61%-80% | 5 | Апеляційний суд Вінницької області | 80,50 |
| 6 | Апеляційний суд Хмельницької області | 79,37 | |
| 7 | Апеляційний суд Полтавської області | 79,12 | |
| 8 | Апеляційний суд Луганської області | 77,49 | |
| 9 | Рівненський апеляційний господарський суд | 76,68 | |
| 10 | Апеляційний суд Рівненської області | 76,34 | |
| 11 | Апеляційний суд Чернігівської області | 75,15 | |
| 12 | Апеляційний суд Харківської області | 75,11 | |
| 13 | Апеляційний суд Запорізької області | 74,58 | |
| 14 | Апеляційний суд Закарпатської області | 73,97 | |
| 15 | Апеляційний суд Волинської області | 72,77 | |
| 16 | Апеляційний суд Донецької області (м.Бахмут) | 72,22 | |
| 17 | Апеляційний суд Сумської області | 71,06 | |
| 18 | Київський апеляційний адміністративний суд | 68,28 | |
| 19 | Житомирський апеляційний адміністративний суд | 67,09 | |
| 20 | Апеляційний суд Одеської області | 66,92 | |
| 21 | Апеляційний суд Житомирської області | 66,00 | |
| 22 | Апеляційний суд Тернопільської області | 65,44 | |
| 23 | Апеляційний суд Київської області | 64,18 | |
| 24 | Апеляційний суд Херсонської області | 63,22 | |
| 25 | Донецький апеляційний господарський суд | 61,79 | |
| 26 | Конституційний суд України | 61,15 | |
| Задовільний рівень, 41 %-60% | 27 | Одеський апеляційний адміністративний суд | 58,85 |
| 28 | Дніпропетровський апеляційний господарський суд | 58,49 | |
| 29 | Апеляційний суд Івано-Франківської області | 56,94 | |
| ЗО | Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) | 55,30 | |
| 31 | Львівський апеляційний господарський суд | 55,10 | |
| 32 | Харківський апеляційний господарський суд | 54,56 | |
| 33 | Апеляційний суд Львівської області | 52,93 | |
| 34 | Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь) | 52,62 | |
| 35 | Київський апеляційний господарський суд | 51,36 | |
| 36 | Апеляційний суд Чернівецької області | 51,23 | |
| 37 | Апеляційний суд Дніпропетровської області (м.Дніпро) | 49,69 | |
| 38 | Апеляційний суд Миколаївської області | 48,61 | |
| 39 | Львівський апеляційний адміністративний суд | 47,71 | |
| 40 | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд | 47,59 | |
| 41 | Апеляційний суд Кіровоградської області | 46,40 | |
| Низький рівень, 21 %-40% | 42 | Апеляційний суд Черкаської області | 40,48 |
| 43 | Верховний Суд України | 39,58 | |
| 44 | Харківський апеляційний адміністративний суд | 36,93 | |
Під час моніторингу 29 судів покращили рівень своєї інформаційної відкритості, оприлюднивши певну інформацію, якої бракувало.
Аналітичний звіт про стан забезпечення судами доступу до публічної інформації шляхом оприлюднення її на офіційних веб-сайтах.
Скачати документ
Рекомендації щодо наповнення офіційних веб-сайтів судів публічною інформацією.
Скачати документ
Адреса банку:
ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” (ЄДРПОУ 14360570, код банку 320649)
ПУБЛIЧНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦIЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК”
вул. Набережна Перемоги, 50,
м. Днiпро, 49094, Україна
