Олександр Бурмагін — медіаюрист із значним досвідом, один із розробників Закону «Про медіа» та член Нацради з питань телебачення та радіомовлення.  Під час онлайн-зустрічі, організованої ГО «Платформа прав людини», він розповів багато цікавого про імплементацію Закону «По медіа» та нюанси,  зокрема про дозволи на тимчасове мовлення, створення органів співрегулювання та зміни у вище згаданому законі. Ми підготували для вас короткий конспект із головним, що треба знати про новації, важливі для медійників.

Олександр Бурмагін каже, що питання впровадження закону «Про медіа» напряму пов’язані з його діяльністю в Нацраді. Розповідає, що зараз робота кипить і відбувається багато цікавих подій.

Реформи на підході: органи співрегулювання та реформа публічних аудіовізуальних медіа

«Буде реформа публічних аудіовізуальних медіа, це те, що стосується комунальних телерадіоорганізацій. В цьому аспекті доробляються підзаконні акти, типові контракти, типовий статут таких медіа і порядок проведення конференцій по створенню  наглядових рад. Найближчим часом відбудуться громадські обговорення з цього приводу. Після того цей пакет документів буде затверджено рішеннями на засіданні Національної Ради», – розповідає Олександр Бурмагін.

Він зазначає, що в законі є норма, яка дозволяє  відтермінувати початок цієї реформи до закінчення воєнного стану. Але деякі медіа висловлюють наполегливе прохання почати цей процес як пілотний проект уже зараз. Тобто кілька редакції готові «обкатати» це інструмент, щоб інші бажачі, які захочуть реформуватись після воєнного стану, вже мали відредаговані механізми, щоб цей процес відбувався зрозуміло і прозоро.

Триває підготовка до створення органів саморегулювання медіа. Цей процес розпочнеться 30 вересня – так визначив закон. У такій даті є своя логіка.

«Запуск процесу створення органів співрегулювання відстрочений для того, щоб з’явились зареєстровані онлайн-медіа, щоб з’явились в новому реєстрі друковані медіа, тобто, щоб були всі види медіа, які регулюються законом «Про медіа», і щоб вони мали можливість ініціювати створення органів саморегулювання. Бо ж, за процедурою, власне, від самих медіа Нацрада буде чекати від ініціативних груп заявки на створення таких органів, і потім вже буде запускатись відповідна процедура», – пояснює Олександр Бурмагін. 

За словами експерта, у Нацради все готово, є відповідні управління і члени Нацради, які відповідають за цей напрямок. Залишилось отримати заяви від медіа на створення органів саморегулювання. 

«Ми сподіваємося, що цей процес буде рухатись швидко, і що до кінця року або на початку наступного року такі органи буде створено. Сподіваємось також, що вони швидко напрацюють відповідні кодекси мовлення з критеріями для застосування контентних обмежень», каже Олександр Бурмагін, зазначаючи, що Нацрада теж зацікавлена в швидкому створенні органів саморегулювання і створенні таких кодексів. 

Причина в тому, що через війну та необхідність імплементувати європейські стандарти контентні обмеження дещо розширились, наприклад, з”явились широкі обмеження стосовно дискримінації та мови ворожнечі. Вони достатньо складні до застосування навіть на міжнародному рівні. Тож такі критерії будуть зрозумілими «правилами гри» для медіа і регулятора, що вигідно для усіх сторін. 

Нагадаємо, органи співрегулювання будуть створюватись окремо для 5 видів медіа: 

• Онлайн-медіа
• Радіо
• Телебачення
• Друковані медіа
• Платформа спільного доступу до відео.

Тимчасові дозволи: як це буде працювати

Тимчасові дозволи, які видали до набуття чинності Закону «Про медіа» продовжують свою дію. Коли дозволи закінчуються – Нацрада може їх продовжувати ще на рік, або видавати нові дозволи. Але для цього треба звернутись до Нацради із запитом на продовження заздалегідь. Тимчасові дозволи діятимуть і надалі, але нещодавно депутати внесли зміни в Закон «Про медіа» і звузили їх сферу дії до територій з особливим режимом мовлення.

Перелік цих територій, який запропонувала Нацрада, знаходиться зараз на громадських обговореннях. Після того, як перелік територій затвердять рішенням Нацради, тимчасові дозволи будуть видаватися тільки на цих територіях. 

«Логіка на даний момент така, що тимчасові дозволи будуть видаватись вздовж кордону з ворогом, збільшуватись з кордоном з Білорусі, бо вони – теж ворог. Можливо, Одеська область, оскільки з Придністров’я теж ворог намагається впливати на наш інформаційний простір. Тобто ці території, де застосовуються тимчасові дозволи, буде обмежена. Рішення про затвердження переліку територій варто очікувати в кінці вересня», – каже Олександр Бурмагін.

А ще надалі вся інформація щодо можливостей отримати тимчасовий дозвіл на тій чи іншій території буде публікуватись на сайті Національної Ради, щоб всі зацікавлені особи мали доступ до неї і могли подаватись на отримання тимчасових дозволів на відповідних частотах. 

Мовні квоти на телебаченні

Мовні квоти на телебаченні регулює стаття 40 Закону «Про медіа». Вона перенесла всі підходи, які були в попередньому законодавстві, однак Олександр Бурмагін радить цю статтю читати разом з перехідними положеннями, тому що деякі моменти стосовно квот будуть набувати чинності значно пізніше.

Експерт зауважує, що після 24 лютого всі моніторинги Національної Ради свідчать, що медіа самостійно перейшли практично на 100% українське мовлення. Тому проблем і суперечок щодо мовних квот він не очікує.

Однак якщо хтось із журналістів хоче знати напевно, які вимоги до його ТРК в аспекті мовних квот – усе в статті 40.

Сайт газети, яку вже не друкують

Якщо газета припинила виходити, і в неї залишився діючий сайт, власники видання можуть вчинити двома шляхами. Перший – зареєструвати сайт як онлайн-медіа. Другий – протягом року прийти і безкоштовно перереєструватись, подавши свідоцтво, на підставі якого вони діяли до набрання чинності законом про медіа.

Зрештою, видання може і не реєструватись жодним чином – ні як друковане, ні як онлайн-медіа. Вони тоді втратять статус друкованого медіа, і не набудуть статусу зареєстрованого онлайн медіа. Так теж можна, бо реєстрація для онлайн-медіа – справа добровільна.

Однак реєстрація – це додаткові переваги. Це повноцінний статус онлайн-медіа з ідентифікаторами, можливість обрати участь у тендерах, повноцінний захист журналістів, змога брати участь в органах співрегулювання тощо. 

Зміни до закону в час війни

Олександр Бурмагін каже, що, хоча закон «Про медіа»  з’явився під час війни, але зміни до нього вносились вже двічі. Перший блок змін ініціювало Міністерство фінансів. І вони зупинили повністю дію норм Закону щодо гарантій фінансування Національної Ради під час запровадження медіа реформи.

Другий блок змін – технічного характеру. Це нюанси, які стали очевидними в процесі реалізації закону. Це типовий процес, коли імплементація показує аспекти, що потребують доопрацювання. 

«Тому закон з’явився під час війни, зараз в нього під час війни вносяться зміни, і цей процес триває.  Але я ще раз скажу, що якщо у когось є готові пропозиції, будь ласка, подавайте в комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, подавайте в Нацраду, ми постійно над цим працюємо», – додає Олександр Бурмагін.