Усе про правові підстави захисту журналістів у період війни, під час онлайн-зустрічі, організованої ГО «Платформа прав людини», розповіла медіаюристка Ольга Вдовенко.

«Станом на сьогодні, фактично єдиним законом, який включає в себе питання безпеки журналістів, та забороняє протиправні посягання щодо них у зв’язку з виконання професійних обов’язків, чи через провадження ним законної діяльності є Кримінальний Кодекс України, який дає змогу притягнути винних до кримінальної відповідальності за перешкоджання журналістської діяльності, посягання на життя журналістів та працівників засобів масової інформації, знищення їх майна, тощо», – каже Ольга Вдовенко.

Передусім, це стаття 171 Кримінального кодексу, яка встановлює кримінальну відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів і…

• передбачає відповідальність за незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю;
• забороняє незаконну відмову у доступі журналіста до інформації;
• містить заборону висвітлення незаконну заборону висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень; 
• а також передбачає відповідальність за «будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності».

Стаття  345-1 Кримінального кодексу передбачає кримінальну відповідальність  за погрозу або насильство щодо журналістів у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності. До таких погроз належать погрози вбивством, насильство чи знищенням майна щодо журналіста чи його близьких родичів чи членів сім’ї.

Стаття 347-1 Кримінального кодексу встановлює кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна журналіста ( родичів і членів сім’ї також), якщо це пов’язано з його професійною діяльністю. Покарання за таке порушення:

• штраф від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
• або арешт на строк до 6 місяців, 
• або обмеження волі на строк до 5 років. 
• А, відповідно до частини 2 цієї ж статті, якщо діяння, передбачені частиною 1 ст. 347-1 КК України, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, настає кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 15 років.

Статтею 348-1 Кримінального кодексу передбачено, що вбивство або замах  на  вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, караються позбавленням волі на строк від 9 до 15 років або довічним позбавленням волі.

І останньою нормою ККУ, яка стосується безпеки журналістів, є ст. 349-1, якою передбачена кримінальна відповідальність за захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.

«Ці статті були в Кримінальному кодексі в до повномасштабного вторгнення. Діють вони і зараз. Якщо ж говорити не про безпеку журналіста, а про правові гарантії дотримання його професійних прав, то ці норми є і в цивільному законодавстві, і в цивільно-процесуальному законодавстві, і в законі «Про медіа». Але якщо говорити про гарантії в контексті безпеки журналіста, то варто згадати ще про закон «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», який після повномасштабного вторгнення доповнили статтями, що сприяють захищеності і безпеці журналіста», – каже Ольга Вдовенко.

Загалом цей закон встановлює, що журналістам гарантуються права на охорону праці, пільги та компенсації за роботу із важкими та шкідливими умовами праці, на медичні огляди, соціальне страхування, на всебічне розслідування нещасних випадків, смерті і шкоди, завданої здоров’ю при виконанні службових обов’язків, та права на відповідні відшкодування. Оці відшкодування, заохочення і пільги журналістам, які виконують (виконували) службові обов’язки в небезпечних для життя та здоров’я умовах забезпечуються власниками (засновниками, співзасновниками) засобу масової інформації.

Так от доповнення, про яке каже Ольга Вдовенко, стосується статті 15 цього Закону, яка встановлює, що «засоби масової інформації зобов’язані забезпечувати журналістів та інших працівників на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України:

– засобами, призначеними для захисту від уражень вогнепальною зброєю, осколкових уражень, а також медичними аптечками;

– журналісти та інші працівники на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України підлягають обов’язковому страхуванню за рахунок роботодавця або будь- яких інших не заборонених законом джерел на випадок заподіяння шкоди їхньому життю та/або здоров’ю під час виконання професійних обов’язків».

«Є ще одна норма в цьому законі. Вона не про безпеку, і навіть не хочеться це артикулювати вголос, але це та гарантія, яка тісно пов’язана з безпекою, і про яку журналістам варто знати», – каже ольга Вдовенко, розповідаючи про статтю 18 вищезгаданого закону.

Так от, ця стаття гарантує, що власник медіа у разі смерті журналіста має надати його родині матеріальну допомогу та допомогу в організації похорону. Витрати на похорон журналіста, який загинув при виконанні службових обов’язків, зокрема, ритуальні послуги, спорудження надгробка повністю здійснюються за рахунок власника (засновника, співзасновників) медіа.

Якщо в журналіста, який загинув, нема власної сім’ї, то його батькам та утриманцям з держбюджету виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 100  прожиткових  мінімумів,  у порядку, визначеному Кабміном. У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного журналісту під час виконання ним професійних обов’язків, йому виплачується з держбюджету одноразова грошова  допомога  в  розмірі  50 прожиткових мінімумів, за тим же порядком.

Публікація створена в межах проєкту «Свобода слова під час війни у питаннях і відповідях» за підтримки Freedom House Ukraine. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Freedom House Ukraine