6 березня «Платформа прав людини» провела круглий стіл, який зібрав медіаюристів, експертів і фахівців у сфері медіа, щоб обговорити зростання кількості та інтенсивності дискредитаційних кампаній, направлених проти журналістів і медіа, та способи протидії таким атакам.

Учасники дискусії зауважили, що дедалі частіше журналісти та медіа заявляють про скоординовані інформаційні кампанії, спрямовані на підрив їхньої репутації. У таких випадках повідомлення поширюються через мережу взаємопов’язаних анонімних вебресурсів: сайти, телеграм-канали та сторінки у соціальних мережах. В хід йдуть маніпуляції, недостовірні факти, а також продукти новітніх технологій, зокрема, штучного інтелекту, такі як дипфейки.

Медіаюристика ППЛ Людмила Опришко зазначила, що такі матеріали зазвичай ігнорують журналістські стандарти, а їхня головна мета – дискредитувати конкретну людину або медіа.

«Під час підготовки до виборів це питання набуває ще більшої гостроти. Адже в такий спосіб підривається довіра до журналістів, які працюють за стандартами, і відповідно, до результатів їхньої роботи. В такий спосіб пригнічується “імунна система”, яка захищає демократію, демократичні процеси та цінності. Відповідно, зростає загроза іноземних інформаційних впливів і маніпуляцій», – зауважила Людмила Опришко.

Кейс журналістки Олени Мудрої

Одним із прикладів такої кампанії є кейс журналістки Олени Мудрої. Після публікації матеріалів про порушення екологічних норм під час будівництва вітрових електростанцій у Карпатах вона зіткнулася з масштабною дискредитаційною кампанією. Атака тривала близько трьох місяців.

Ймовірно, розповідає Олена, це була замовлена інформаційна кампанія. Спочатку з’являлися статті на безіменних сайтах, після чого їх поширювали в соціальних мережах. Далі включалася ботоферма, яка створювала коментарі та активно поширювала ці матеріали. Крім того, аби дискредитувати журналістку, в мережі поширювалися відео, створені за допомогою штучного інтелекту.

За словами Мудрої, частину атак здійснювали з акаунтів, за якими стояли реальні люди. Кампанія поширювалася також на інших активістів, які виступають на захист Карпат.

Юридичну підтримку Олені в цій справі надають адвокати «Платформи прав людини». Адвокатка ППЛ Ольга Вдовенко порахувала: інформацію проти журналістки поширювали щонайменше 22 ресурси. Юристи намагалися знайти інформацію про власників цих сайтів. Встановити вдалося лише два можливі джерела.

«Ми направили понад 20 адвокатських запитів на адреси, зазначені на цих сайтах, але відповіді не отримали. Також були запити до реєстраторів доменних імен щодо встановлення власників ресурсів. У більшості випадків нам відмовили», – пояснила Ольга Вдовенко.

Адвокати подали заяви про відкриття кримінального провадження за статтями про перешкоджання журналістській діяльності та незаконне поширення персональних даних. Ще одним юридичним інструментом, який можуть застосовувати журналісти в таких випадках, є подання позовів про захист честі, гідності та ділової репутації.

Анонімність інтернету як виклик

Експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах, заступник директорки Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай вважає, що поряд із юридичними механізмами варто використовувати й інші інструменти, які б дозволяти «загасити атаки». Це можуть бути скарги на порушення правил платформ або повідомлення про порушення авторських прав.

«Інтернет створювався у 80-90-х роках із великою ставкою на анонімність. І зараз ця анонімність працює проти нас, тому що часто неможливо встановити, хто стоїть за інформаційною атакою, – пояснив експерт. – Самі ж платформи не завжди активно борються з ботами. Бо якщо визнати, що, наприклад, серед трьох мільярдів користувачів третина – це боти, то боротьба з ними означала би видалення з мережі мільярду акаунтів. А менеджменту платформи перед її акціонерами потрібно показувати зростання».

Комплексна відповідь на комплексну проблему

Член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін наголосив, що дискредитаційні кампанії спрямовані не лише проти конкретних журналістів – в цілому об’єктом атаки є суспільно значимі теми та свобода слова. Оскільки скоординовані кампанії використовують комплексні механізми, різні інструменти та технології, то і відповідь на них має бути теж комплексною.

Серед можливих рішень експерт назвав кримінально-правові механізми, створення спеціальних платформ для фіксації таких атак і публічного моніторингу боротьби з ними, а також співпрацю з інтернет-платформами.

Передвиборчий період і нові хвилі атак

Засновниця та керівниця факчекерського проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк зауважила, що найближчим часом кількість інформаційних атак на журналістів і медіа може лише зростати. За її словами, політичні сили вже активно готуються до майбутніх виборчих кампаній, а це означає, що інформаційний простір ставатиме ще більш напруженим.

Як приклад вона навела діяльність анонімних телеграм-каналів, які використовують для інформаційних атак на журналістів і публічних осіб. Їх створюють спеціально для дискредитаційних кампаній як інструмент політичного тиску.

Один із таких телеграм-каналів формує базу людей, яких намагаються публічно звинуватити у державній зраді або назвати «пропагандистами». При цьому значна частина аудиторії подібних ресурсів може складатися з ботів. Це можна помітити, порівнявши кількість підписників і реальні показники переглядів або взаємодії під дописами.

За словами Романюк, у таких випадках інформаційні атаки можуть починатися після публікації журналістських матеріалів або інтерв’ю, які зачіпають чутливі політичні теми. Далі через анонімні канали поширюються дописи, спрямовані на дискредитацію конкретних журналістів.

Експертка звернула увагу також на поширений маніпулятивний прийом, який використовується у таких кампаніях.

«Часто застосовується так званий метод “сендвіч брехні”. Це коли вигадують максимально абсурдне звинувачення чи твердження і провокують суспільну дискусію», – пояснила вона.

Саме така тактика, говорить Романюк, дозволяє організаторам інформаційних атак швидко поширювати дискредитаційні наративи та формувати негативне ставлення до журналістів у частини аудиторії.

Загалом учасники круглого столу зійшлися на тому, що проблема дезінформації та дискредитаційних кампаній набуває особливої актуальності у контексті підготовки повоєнних виборів.

Людмила Опришко зауважила, що наразі гостро стоїть питання про створення механізмів протидії дезінформації та інформаційним маніпуляціям, особливо з-за кордону. А це знову піднімає на поверхню питання юридичного визначення понять “дезінформація” та “маніпуляція інформацією”, а також механізмів реагування на них. Ці питання тісно пов’язані із дискредитаційними атаками, але через їхню складність потребують подальшого серйозного обговорення, яке ППЛ готова організувати.

Матеріал підготовлений Платформою прав людини (ППЛ) у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ППЛ і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.