Журналістський матеріал може мати значні наслідки для героїв публікацій. Часто ненароком журналіст може порушити низку прав людини, що не пов’язані з коштами чи матеріальними ресурсами, і ці порушення можуть суттєво людині зашкодити. Це так звані “немайнові права”, порушення яких може мати для журналіста наслідком судовий позов.

Аби уникнути таких, часом мимовільних, порушень, варто знати, що ж законодавство України відносить до немайнових прав і в чому може полягати порушення. Про це під час онлайн-зустрічі, організованої ГО “Платформа прав людини”, розповів адвокат Микола Гринишак. 

«Список немайнових прав, які можуть бути порушені журналістським матеріалом, достатньо великий і переважно відображений в Цивільному кодексі України. Переважно у випадку порушення таких прав можливий судовий позов щодо стягнення моральної шкоди з автора чи медіа і, зазвичай, припинення порушення права. Тобто компенсація у грошовому еквіваленті і видалення відповідного тексту, сюжету, згадки тощо”, – каже Микола Гринишак. 

У Цивільному кодексі згадані наступні права:

• Стаття 286: Право на таємницю про стан здоров’я. Полягає у тому, що фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. 
• Стаття 291: Право на сім’ю. Суть права у тому, що ніхто не має права втручатися у сімейне життя фізичної особи, крім випадків, передбачених Конституцією України.
• Стаття 294: Право на ім’я. Як наслідок, якщо перекручення імені здійснене у медіа, воно має бути виправлене у тому ж медіа. Байдуже, свідомо чи випадково було перекручене ім’я.
• Стаття 296: Право на використання імені.  Передусім порушення цього права журналісти здійснюють, коли пишуть про резонансні злочини чи правопорушення, називаючи ім’я підозрюваного у своїх публікаціях до ухвали суду. Власне, ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом. Варто зауважити, що це стосується не лише підозрюваного, адже розголошення імені може зашкодити і позивачу\потерпілому, наприклад, жертві згвалтування. Тож м’я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою. Аналогічно ім’я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою.
• Стаття 297: Право на повагу до гідності та честі.
• Стаття 299: Право на недоторканість ділової репутації.
• Стаття 301: Право на особисте життя та його таємницю. А це означає, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
• Стаття 303: Право на особисті папери. Ознайомлення з особистими паперами ( до них ми зараховуємо щоденники, записки, нотатки тощо), їх використання, зокрема шляхом опублікування, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать. Якщо особисті папери фізичної особи стосуються особистого життя іншої особи, для їх використання, у тому числі шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.
• Стаття 306: Право на таємницю кореспонденції. Листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися, зокрема шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата.
• Стаття 307: Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
• Стаття 308: Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах. Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи. 

Окрему категорію немайнових прав становлять немайнові права інтелектуальної власності, які більш детально врегульовані Законом «Про авторське право та суміжні права».

Важливими в цьому контексті тут є дві статті, однак з яких стосується прав автора ( ст.11), а інша — прав виконавця (ст.37). Порушити деякі з цих прав своїми публікаціями журналіст теж може, як от розсекретити анонімність автора або назвати його справжнє ім’я замість псевдоніма.

Так от, відповідно до положень цього закону, автор має право:

1)  вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо;

2)  забороняти під час будь-якого використання твору згадування свого імені, якщо автор твору бажає залишитися анонімом;

3)  обирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору;

4)  вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора;

5)  надати назву твору або залишити його без назви;

6)  присвятити твір особі (особам), події або даті.

Виконавці фонограм, виробники фонограм, відеограм чи організації мовлення теж мають права авторські, порушення яких може тягти за собою цивільно-правову відповідальність. 

Особисті немайнові права виконавця означають право вимагати визнання того, що він є виконавцем відповідного виконання, зазначення чи повідомлення свого імені (псевдоніма) у зв’язку з кожним використанням виконання (у разі якщо це практично можливо), забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні виконання, запису виконання, що може завдати шкоди його честі і репутації.

Виробник фонограми чи відеограми має  право вимагати зазначення свого імені (найменування) в оригіналі та кожному примірнику фонограми, відеограми або на її (їх) упаковці поряд із зазначенням назви твору, імені (імен) автора (авторів), виконавця (виконавців), а також  згадування свого імені (найменування) у процесі використання фонограми, відеограми (у разі якщо це практично можливо).

Організація мовлення має право зазначати своє найменування у зв’язку з використанням програми організації мовлення. 

Тож, якщо не хочете зашкодити героям публікацій і не прагнете бути притягнутим до суду — зважайте на цей перелік і не порушуйте українське законодавство. 

Публікація створена в межах проєкту “Свобода слова під час війни у питаннях і відповідях” за підтримки Freedom House Ukraine. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Freedom House Ukraine.