Коли в країні війна і діє правовий режим воєнного стану, певні конституційні свободи можуть бути обмежені, а представники силових структур отримують більше повноважень. Це наче і природно, коли є загроза національній безпеці, але часом трапляються і зловживання. Як діяти в таких ситуаціях, під час онлайн-зустрічі з медіаюристами, організованої ГО «Платформа прав людини», радили медіаюристи ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов та Микола Гринишак.
Перевірка телефона – конфіденційно чи законно?
Учасник онлайн-зустріч поцікавився, чи є законною перевірка інформації на телефонах громадян з боку ТРО, військових та поліції? Ситуація очевидно типова, адже подібні огляди можливі і на блокпостах, і просто з боку вуличних патрулів. Але де межа між свавіллям сили і правом на конфіденційну інформацію, що міститься в телефоні?
Євген Воробйов каже: законодавчих підстав для того, аби такий огляд відбувався, є безліч.
Такою є, зокрема, Постанова КМУ 1456 від 29.12.2021 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану».
Відповідно п. 4 цієї Постанови визначає, що «Перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення)». Тож наразі таке право є, бо триває воєнний стан і його представники Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
П. 9 Постанови визначає умови, коли уповноважена особа (представник вищезгаданих структур) має право проводити поверхневу перевірку речей, транспортних засобів, багажу та вантажу:
– якщо існує достатньо підстав вважати, що у транспортному засобі перебуває правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
– якщо існує достатньо підстав вважати, що у транспортному засобі перебувають речі, обіг яких заборонено чи обмежено або які становлять загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;
– якщо існує достатньо підстав вважати, що речі, багаж, вантажі або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або вони перебувають в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.
«Наче в цьому переліку немає згадок про мобільний телефон, хоча його в загальному можна віднести до «речей або багажу», але зараз чинна і дуже актуальна стаття 114-2 Кримінального кодексу України, що стосується несанкціонованого поширення інформації про Збройні сили України, де знаряддям злочину може бути мобільний телефон. Тож так, телефон можуть просити оглянути, бо приміром, припускати, що в ньому міститься фото блокпосту чи стратегічного об’єкту. І тут два шляхи: дозволити це зробити, визнаючи правові та етичні підстави це зробити в умовах війни, або ж відстоювати своє право на конфіденційність. Якщо ви оберете другий шлях, варто бути готовим до наступного алгоритму, протягом якого ви неодмінно певний час опинитесь без свого телефону. Адже за умов відмови показати вміст телефону, уповноважені особи мають право викликати слідчо-оперативну групу СБУ, яка проведе огляд на місці подій, потім вилучить телефон, внесе дані про правопорушення в ЄДР і в рамках провадження може арештувати телефон, з яким потім проводити слідчі дії, експертизу тощо. Оскільки ці процеси займуть певний час, то треба усвідомити наслідки відмови продемонструвати вміст телефона», – розповідає Євген Воробйов.
Тиск силовиків: алгоритм дій для захисту своїх прав
Однак часто трапляється так, що представники силових структур, в тому числі і військові, відверто перевищують повноваження і діють надміру агресивно та порушують права як просто громадян, так і журналістів. Як відстояти свої права, радить адвокат, юрист ГО «Платформа прав людини» Микола Гринишак.
«Передусім бажано зафіксувати протиправні дії на відео, диктофон та інші технічні засоби, які допоможуть надалі довести факт вчинення протиправного діяння. Наступним кроком варто повідомити військове командування, прес-офіцера щодо протиправних дій з боку військових. Можна також викликати поліцію (номер 102), та пояснити, що сталося», – каже Микола Гринишак.
Якщо є свідки тиску і порушення ваших прав, то варто ідентифікувати свідків (занотувати і зберегти собі їхні ПІБ, номери телефонів тощо).
Журналістам обов’язково треба повідомити про ситуацію керівництво ЗМІ, в якому вони працюють, а якщо це можливо та доречно, то викликати «підмогу» (юрист, інші журналісти для можливого висвітлення події тощо).
Якщо був фізичний тиск – побиття, стусани, штовханина тощо, то є сенс викликати швидку медичну допомогу (номер 103). При огляді лікарем чітко та максимально докладно описати травми, як та коли вони отримані. Не відмовлятися від госпіталізації, обстеження тощо.
Микола Гринишак зазначає, що поліцію варто викликати, бо таким чином фіксується повідомлення про правопорушення. Зауважує, що слід докладно описати поліції, наряд якої прибув на місце, подію правопорушення, вказати винних, свідків. Обов’язково треба написати заяву про вчинення злочину (в поліцію, або ДБР) і взяти докази подання заяви ( реєстраційний номер або талон, фото поданої заяви тощо).
«Не раніше, ніж через 24 години, треба звернутися до того ж відділу поліції, дізнатися ім’я слідчого, номер провадження та інші дані, які стосуються справи. Якщо протягом 24 години повідомлення про злочин не внесене в ЄРДР, слід оскаржити таку бездіяльність в суді. І, неймовірно важливо весь час зберігати докази: відео- аудіозаписи, висновки лікарів, чеки щодо придбання ліків, пошкоджену техніку (для стягнення в подальшому з порушника матеріальної шкоди)», – радить Микола Гринишак.
Він також радить знайти адвоката, який допоможе подавати клопотання в орган розслідування, заяви, докази, оскаржувати бездіяльність чи дії в суд, давати показання, брати участь у судових засідання. При цьому нагадує, що ГО «Платформа прав людини» надає безкоштовний юридичний супровід для журналістів у такій та інших ситуаціях, що загрожують свободі слова.
Публікація створена в межах проєкту “Свобода слова під час війни у питаннях і відповідях” за підтримки Freedom House Ukraine. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Freedom House Ukraine.
