Мати статус неприбутковості – актуальне питання для багатьох громадських організацій і медіа, які часто зареєстровані як громадські організації. Особливо ГО переймаються тим, чи не втратять вони статус неприбутковості, якщо отримуватимуть донати від фізичних чи юридичних осіб або надаватимуть платні послуги та отримуватимуть від цього прибуток.

Не втратять, запевняє медіаюристка, директорка з юридичних питань ГО «Платформа прав людини» Ольга Вдовенко. Якщо будуть дотримуватися декількох ключових вимог.

«Для того щоб громадська організація не втратила статус неприбутковості, ГО повинна витрачати всі кошти, які вона отримала чи заробила, на виконання своїх статутних завдань і не розподіляла ці кошти між своїми членами, працівниками та органами управління. Це основна вимога Податкового кодексу України щодо всіх неприбуткових організацій». 

Що це означає? 

В першу чергу те, що Статут громадської організації в розділі «Основні статутні завдання та напрямки діяльності» має містити пункти, які чітко відповідають тим видам діяльності, які ГО здійснює.

«Чим більше та чіткіше ви зазначили, чим саме ви плануєте займатися чи займаєтесь, та, відповідно, на що ви будете витрачати кошти, тим менше шансів на виникнення питань щодо оподаткування і втрати неприбутковості», – говорить медіаюристка.

Тобто, якщо медіа зареєстроване як громадська організація, то в Статуті такої організації потрібно визначити чіткі завдання, які відповідатимуть її місії та дозволятимуть законно витрачати залучені кошти.

Ось приклади статутних завдань, які можуть бути включені до документа:

✔ створення та підтримка незалежних медіаплатформ, онлайн-видань, інформаційних ресурсів;

✔ виробництво та поширення якісного журналістського контенту (статті, аналітика, розслідування, репортажі);

✔ підтримка журналістських стандартів, боротьба з дезінформацією та пропагандою;

✔ моніторинг стану свободи слова, журналістських прав і доступу до інформації;

✔ юридична допомога журналістам і медіа у випадках утисків або судових переслідувань;

✔ адвокація законодавчих змін для захисту прав журналістів і розвитку медіасередовища;

✔ організація тренінгів, вебінарів, курсів для журналістів, блогерів і редакторів;

✔ навчання медіаграмотності, фактчекінгу, роботи з відкритими даними;

✔ створення освітніх матеріалів і підручників з журналістики, медіаправа;

✔ фактчекінг і спростування фейкових новин;

✔ розслідування інформаційних маніпуляцій і кіберзагроз;

✔ проведення просвітницьких кампаній щодо медіаграмотності серед громадян;

✔ створення незалежних подкастів, відеоблогів, онлайн-радіо або інших медіапроєктів;

✔ підтримка місцевих медіа, розвиток громадських медіа-платформ;

✔ забезпечення доступу до якісної інформації для різних соціальних груп;

✔ проведення соціологічних опитувань про медіаспоживання та довіру до медіа;

✔ аналіз тенденцій в інформаційному просторі, дослідження впливу медіа;

✔ оприлюднення аналітичних звітів щодо стану свободи слова та медіа;

✔ взаємодія з міжнародними партнерами для захисту прав журналістів;

✔ лобіювання змін у законодавстві для покращення медійного середовища;

✔ участь у міжнародних проєктах, обмін досвідом з іноземними медіа.

Це не вичерпний перелік, а тільки приклад, який дозволить громадській організації використовувати кошти на підтримку своєї діяльності, зокрема на:
✔ оренду офісу, технічне забезпечення (камери, мікрофони, сервери для сайту);
✔ оплату праці журналістів, редакторів, дизайнерів і технічного персоналу;
✔ організацію конференцій, форумів, круглих столів для обговорення актуальних медіапроблем;
✔ друковану продукцію (газети, журнали, інформаційні бюлетені);
✔ рекламу та промоцію незалежного медіа.

Як бути з донатами?

Донати на діяльність і надання редакціями платних послуг – основні питання, які наразі турбують медійні ГО. Ольга Вдовенко нагадує, що дозволеними джерелами доходів ГО є:

✔добровільні внески, пожертви;

✔ гранти та донорська допомога;

✔ членські внески;

✔ пасивні доходи (оренда майна тощо);

✔ господарська (підприємницька) діяльність, якщо вона відповідає статутним цілям.

«Тобто, громадська організація може отримувати донати як від фізичних, так і від юридичних осіб. Щодо розміру добровільних внесків, то національне законодавство не містить обмежень щодо цього, але враховуючи інші норми податкового законодавства, зокрема Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів”, якщо сума добровільного внеску або пожертви перевищує 400 000 гривень, банки можуть застосувати фінансовий моніторинг і можуть запросити пояснення щодо походження та використання коштів», – каже медіаюристка.

Щодо способів збору донатів, то їх потрібно отримувати на рахунок громадської організації із зазначенням призначення платежу «добровільний внесок». Також ГО можуть використовувати різні платіжні системи, уклавши з ними відповідний договір. Зокрема, ГО часто використовують український сервіс для онлайн-платежів WayForPay, який дозволяє створити віджет для збору пожертв на сайті ГО.

Щодо підприємницької діяльності, то, як уже зазначалось, громадська організація вправі надавати платні послуги або продавати товари, але витрачати отриманий прибуток може лише на виконання статутних завдань. 

Якщо ж громадська організація порушить правила витрачання коштів, податкова має право виключити її з Реєстру неприбуткових організацій. У такому випадку:

✔ організація стає платником податку на прибуток;

✔ вона змушена сплачувати податки з доходів, отриманих після втрати статусу;

✔ може бути застосована податкова перевірка та штрафні санкції.