Розслідування про колишнього заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка вийшло в 2018 році в ефірі програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». У ньому журналісти навели обґрунтовані підстави вважати, що дружина, пасинок, падчерка, зять та інші родичі розвідника мають російські паспорти, видані на території анексованого Криму. Також у Семочка знайшли елітні об’єкти нерухомості в Козині під Києвом, ринкова вартість яких не вкладалася в офіційні доходи.
А ще в сюжеті йшлося про тиск СБУ на фармакологічний бізнес і втручання економічної контррозвідки СБУ, якою до призначення на нову посаду керував Семочко, у держзакупівлі діалізних препаратів, що, за словами постачальників ліків, призвело до зупинки постачання медпрепаратів і смерті близько 200 пацієнтів.
Дане розслідування Сергій Семочко розцінив як таке, що принижує його честь і ділову репутацію. Він подав на авторів до суду з вимогою спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати моральну шкоду. Справа розтягнулася на 6 років.
«Що тільки за цей час не витворяв розвідник і його адвокати! Приплітали до справи лівих людей, арештовували рахунки й майно журналістам і телеканалу, змушували по кілька разів спростовувати розслідування», – написали Bihus.Info у себе на фейсбуці.
У 2020-му Голосіївський суд столиці таки визнав недостовірними окремі фрази з сюжету та зобов’язав медійників опублікувати спростування. Дійшло до Верховного Суду, проте через низку порушень справу повернули на новий розгляд. І ось восени 2024-го суд знову ухвалив рішення, яким вдруге змусив журналістів спростувати розслідування та повторно заплатити Семочку вже заплачені кілька років тому гроші.
Обурені абсурдністю ситуації розслідувачі подали до суду апеляційну скаргу. І виграли справу.
8 квітня 2025 року апеляційна інстанція скасувала рішення Голосіївського суду та ухвалила нове рішення, яким повністю відмовила ексрозвіднику у задоволенні позову.
Інтереси команди Bihus.Info під час шестирічної судової тяганини захищали медіаюристи «Платформи прав людини» – Євген Воробйов, Олександр Бурмагін, Роман Васильняк, а також адвокат 24 Каналу Юрій Ничка та адвокатка Bihus.Info Марія Музичка.
Адвокати ППЛ розцінюють справу як класичний SLAPP – тобто стратегічний позов проти участі громадськості – із залякуванням, тиском, арештами рахунків і майна журналістів. Ось чому так важлива робота над узагальненням практики SLAPP в Україні та оновленням законодавства для подальшої боротьби із цим негативним явищем. Цим, до речі, також займаються медіаюристи «Платформи прав людини».
