2025-й «Платформа прав людини» розпочала з реалізації проєкту «Медійна екосистема України – зміцнення незалежних медіа», організованого спільно зі шведською організацією Global Reporting за фінансової підтримки Шведського інституту. 

Навесні у межах проєкту відбулися три воркшопи, де українські редакції працювали з українськими та міжнародними експертами над пошуком стійких бізнес-моделей, підвищенням якості контенту та побудовою довіри з аудиторією.

Побував на воркшопах і Девід Ісакссон, виконавчий директор Global Reporting, головний редактор журналу «Global Bar» і давній друг України, який ще з 2006 року спостерігає за розвитком українських медіа.

Ми скористалися нагодою та поговорили з Девідом про те, якою він бачить трансформацію українських редакцій під час повномасштабної війни, чи готова наша аудиторія платити за контент, а також про те, який досвід Швеції може бути корисними для українських локальних видань.

Зібрали для вас головні фрагменти бесіди, які допоможуть краще зрозуміти позицію Девіда і те, яким наші партнери бачать майбутнє українських редакцій.

Не буде фінансування – не буде вільних медіа

В Україні я працюю напевно ще з 2006 року, тож маю великий досвід спостерігати за становленням галузі. І хоча на початку повномасштабного вторгнення я мало працював у цьому напрямку та не працював над тематикою, пов’язаною з війною, зараз бачу, що українські медіа стають все більше і більше професійними. І можливості, які дає редакціям наш проєкт, сприяють цим змінам.

Раніше я вже працював над програмою, яка мала посилювати спроможність медіа. Й у нас теж було багато учасників з України. Але тоді у фокусі програми були етика та саморегуляція медіа. З початком повномасштабного вторгнення для українських медіа відбулось дуже багато змін. І тепер для нас – шведів, югославів – українські медіа стають все більше важливими і більше пріоритетними. Зокрема, тому, щоб розуміти, як війна висвітлюється не лише в Україні, а й за кордоном.

Я бачу, що професійність українських медіа зростає. Це відбувається ще й тому, що Україна обрала курс на євроінтеграцію, який стимулює підвищення стандартів та якості журналістики. Але вільних медіа не буде, якщо не буде фінансування. Й у зв’язку з припиненням американської підтримки, в контексті всього, що відбувається навколо, проєкт «Медійна екосистема України – зміцнення незалежних медіа» знаковий і потрібний. Маємо надію, він стане допоміжним і підтримуючим для українських медіа.

Маленькі медіа можуть бути прибутковими …

Досвід попередніх програм, а також спілкування з журналістами – не лише з України, а й з інших країн – показує: питання прибутковості є наріжною темою існування медіа.

Практика учасників теперішніх воркшопів демонструє, що їхні редакції знаходяться в різних обставинах. Хтось лише починає монетизовуватися, а хтось уже давно це робить.

Як показує досвід Норвегії та Швеції, маленькі медіа насправді можуть бути прибутковими. Хоча, звичайно, це нелегко. І от на прикладі прибуткових медіа Швеції та Норвегії ми хочемо показати, як вони працюють зі своєю аудиторією, який контент вони публікують для того, щоб аудиторія була готова платити.

Попри те, що досвід Швеції та досвід України – це два різних полюси, ми впевнені, що є якісь такі речі, які вдасться імплементувати в Україні, і вони будуть релевантними українським медіа.

Власне, ці воркшопи, які ми провели в трьох регіонах України, стали підґрунтям для подальшої роботи. Восени програма продовжиться у шведському Стокгольмі, де ми будемо розвивати та поглиблювати напрацювання української частини.

… Але не можна за один день просто примусити всіх платити

Я вже давно працюю в Україні і бачу, що тутешня аудиторія відрізняється від шведської. І коли ми говоримо про те, чи готові українці платити за контент, а якщо ні, то що мають зробити медійники, аби це відбулося, ми маємо розуміти, що це все – процес. І він вибудовується довго. Не можна за один день просто примусити всіх платити. Очевидно, що окремі медіа будуть у цьому напрямку успішнішими за інших.

Навчити медіа розуміти, чи готові люди платити за контент, і показати, яким чином стимулювати ось це бажання платити, є ключовими завданнями проєкту. При цьому не варто забувати, що сьогодні українці мають інші пріоритети, куди спрямовувати свої кошти. І, зрозуміло, що в ситуації війни першість віддається підтримці армії, а не медіа.

Навіть невеликий проєкт може дати великий імпульс

Я бачу, що учасники проєкту серйозно налаштовані. Вони залучені, вони готові до змін і готові робити щось у цьому напрямку. Це дає розуміння, що вони справді серйозно ставляться до проєкту, а ми дійсно спроможні зміцнити незалежні медіа.

Я почув, які проблеми турбують українських медійників, які в них першочергові потреби. Усі ці запити я буду обговорювати з нашими шведськими партнерами. І восени, коли українська група прибуде до Стокгольму з навчальним візитом, ми спробуємо дати практичні рішення цих питань.

Ми дуже відкриті і насправді дуже гнучкі. Ми будемо коригувати нашу програму під конкретні потреби учасників, аби наш досвід був для них максимально корисним. І хоча проєкт «Медійна екосистема України – зміцнення незалежних медіа» і невеликий, я сподіваюсь, ми зможемо досягти позитивних змін. Нехай вони будуть маленькими, але вони стануть каталізатором більших досягнень.