«Платформа прав людини» підготувала аналітичний звіт про судову практику у кримінальних справах, пов’язаних із поширенням інформації в мережі інтернет. Дослідження показує, як українські суди реагують на онлайн-контент під час війни і які правові підходи формуються у цій сфері.
Моніторинг охоплює період з вересня по грудень 2025 року. Експерти проаналізували матеріали з Єдиного державного реєстру судових рішень та інших відкритих джерел, аби з’ясувати, за які саме публікації або дії в інтернеті люди опиняються під кримінальним переслідуванням, які статті Кримінального кодексу застосовують суди та які покарання призначають.
Аналіз показав, що найбільша кількість кримінальних проваджень стосується статті 436-2 Кримінального кодексу про виправдовування або заперечення збройної агресії Росії проти України. У таких справах йдеться, зокрема, про дописи, в яких називають війну «СВО», подають агресію РФ як «громадянський конфлікт» або глорифікують російських військових.
Серед інших статей, за якими розглядалися справи про поширення інформації в інтернеті, – статті за посягання на територіальну цілісність України, заклики до захоплення державної влади, порушення рівноправності громадян, порушення недоторканності приватного життя, перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. Майже 20% проаналізованих вироків завершилися реальним позбавленням волі – переважно у провадженнях, де обвинувачені були відсутні або йшлося про сукупність тяжких злочинів.
Окрему увагу автори звіту приділили правовим підходам судів до питання, чи можуть соціальні мережі вважатися «засобами масової інформації».
Експерти зазначають, що в окремих справах суди визнавали особисті сторінки у соцмережах медіа, хоча законодавство визначає медіа як суб’єкти, які професійно і регулярно поширюють інформацію під редакційним контролем.
Така практика, на думку аналітиків, свідчить про потребу поглиблення знань суддів у сфері медійного законодавства, а також про необхідність подальшого узгодження кримінального та медійного права.
Дане дослідження є другим проміжним звітом за результатами моніторингу дотримання цифрових прав, який експерти ППЛ виконують у межах проєкту «Посилення захисту цифрових прав в Україні». Нагадаємо, перший такий звіт стосувався інформації про стан цифрових прав, інформаційної безпеки та свободи вираження поглядів в Україні, яку дослідники зібрали та систематизували у вересні-листопаді 2025 року.
Матеріал підготовлений Платформою прав людини (ППЛ) у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ППЛ і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
