Найамбітніша програма, яку «Платформа прав людини» ініціювала рік тому, добігає свого завершення. Міжнародний проєкт «Медійна Екосистема України – зміцнення незалежних медіа», який має на меті допомогти українським локальним редакціям розвиватися в умовах обмеженого фінансування та інформаційних викликів, ППЛ у співпраці зі шведською організацією Global Reporting за підтримки Шведського інституту розпочали напочатку 2025-го.

За чей час ми провели три воркшопи з монетизації медіа в Івано-Франківську, Києві та Одесі. Зустрічалися онлайн, щоб обговорити особливості фінансового менеджменту та оподаткування, роботу зі штучним інтелектом, залучення аудиторії та законодавчі механізми. А найцікавіше: 10 найактивніших учасниць побували з навчальним візитом у Стокгольмі. Українські медіаменеджерки відвідали місцеві редакції, прослухали тренінги від європейських колег, а також познайомилися з моделями управління, монетизації та саморегуляції, які десятиліттями забезпечують стабільність шведських медіа. Як цей досвід допоміг учасницям посилити роботу власних редакцій, ми розкажемо згодом у загальних підсумках проєкту. А зараз – трохи інсайтів від виконавчої директорки ППЛ Олександри Степанової. 

Якісний контент – платний

«Ми побачили зовсім інший підхід до культури споживання інформації. У Швеції люди звикли платити за якісний контент – це природна практика, яка підтримує незалежність редакцій. Багато медіа взагалі не використовують рекламу, бо заробляють на підписці. В Україні ж поки немає звички платити за інформацію, і це виклик, з яким нашим медіа доведеться працювати».

Саморегуляція медіа – механізм довіри

«У них є медіаомбудсмен, фінансування якого здійснюють самі редакції. Це повністю незалежна структура, що не має владних повноважень, але виконує функцію посередника між суспільством і медіа. Якщо редакція порушує стандарти, вона зобов’язана опублікувати рішення ради омбудсмена. Це сильний механізм довіри, якого нам в Україні бракує».

Медіа можуть бути успішними як бізнес

Учасниці програми вивчали моделі редакцій, знайомилися з медіа-стартапами, відвідували тренінги з менеджменту, лідерства та штучного інтелекту. Вони не лише слухали експертів, а й вчилися створювати портрети своєї аудиторії, тестували інструменти монетизації та шукали відповіді на питання: як зробити незалежне медіа сталим у післявоєнній Україні.

«Ця поїздка була мотивуючою. Наші учасниці побачили, що медіа можуть бути успішними не лише завдяки грантам, а як повноцінний бізнес. Вони повернулися з розумінням, що потрібно не боятися запроваджувати зміни у своїх редакціях. І ми як організатори будемо підтримувати їх на цьому шляху».

Швецький досвід – в українську історію стійкості

Повернувшись в Україну, учасниці розпочали роботу над своїми індивідуальними проєктами. Це була їхня спроба адаптувати шведські практики в реалії роботи регіональних українських медіа. Вже зовсім скоро ми розкажемо їхні історії: як редакції інтегрують нові підходи, розвивають підписку, працюють з аудиторією та створюють власні «екосистеми» незалежної журналістики.

«Ми сподіваємося, що цей обмін досвідом перетвориться на тривале партнерство. Бо українські медіа зараз проходять той шлях, який швецькі видання пройшли десятиліттями раніше. І нам важливо не просто наздогнати європейців, а зробити власну модель стійкості».