Здобутки та виклики першого року великої медійної реформи стали темою круглого столу, який 10 квітня відбувся в Києві. Ініціювали захід Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та громадська організація «Платформа прав людини».
У дискусії взяли участь народні депутати України, представники органів влади, суб’єктів у сфері медіа, національних і міжнародних організацій та інституцій, юристи та медіаексперти.
Ухвалення нового медійного законодавства та його впровадження було однією з вимог для вступу України до Європейського Союзу.
«Рік потому – дуже гарна нагода, щоб і відсвяткувати успіх, і щоб зібрати інформацію про зміни, які би цю імплементацію покращили, – сказала у вітальному слові Джилліан Маккормак, директорка міжнародної організації «Інтерньюс Нетворк». – Розробка, прийняття, а тепер уже і впровадження закону були величезним процесом, який є одним з найкращих прикладів координації між державними інституціями, міжнародними партнерами, комерційним сектором, організаціями громадянського суспільства та їхніми експертами. Це було нелегко, але тим і цінні результати, яких вдалося досягнути».
«Спільна праця та відкритість – найважливіше, що з нами сталося», – Ольга Герасим’юк
Одним із таких досягнень може бути налагодження взаємодії між регулятором, медіа та громадським сектором, відзначила голова Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк.
«Коли ми тільки виборювали закон про медіа, Національна рада була одним із тригерів цього процесу. Всі боялися, що Національна рада стане цензором, що вона наступить на свободу слова, бо закон дає їй всі важелі для цього. Було дуже непросто довести, що цього не буде. І мені здається, що за цей рік ми змогли показати, що це не так, – говорить пані Ольга. – Цей рік дав регуляторові можливість зблизитися з індустрією, а медіасфері – більше відкритися регулятору. Ми стали одним цілим. Ми спростили наші стосунки. Вважаю, що спільна праця та відкритість – найважливіше, що з нами сталося за цей рік».
Захищати свободу слова та все хороше, що було зроблено
Але й не забувати про недоліки та працювати над їх виправленням. До цього учасників круглого столу закликав співавтор закону «Про медіа», народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Він позитивно відзначив можливість аналізувати імплементацію закону, його мобільність і публічну політику.
«По мірі того, як ти впроваджуєш закон у життя, ти бачиш, що, як і наскільки добре працює, а що не працює і як це виправляти, – Говорить пан Максим. – На жаль, крім тих речей, на які ми вже звернули увагу і по яких уже підготували певну частину поправок, є ще неприємні процеси. Ми бачимо, що регулятор залишається фінансово залежним від виконавчої влади, що недопустимо з точку зору європейських стандартів. Ми, на жаль, бачимо, що в одному із законодавчих актів Верховної Ради пройшла норма, яка поставила регулятора в нормативну залежність від виконавчої влади, що є ще більш неприпустимим з точки зору європейських стандартів. Я дуже сподіваюся, що це не створить ускладнень у процесі наших переговорів щодо членства України в ЄС. Свободу слова потрібно захищати, помилки потрібно виправляти. Сподіваюся, що закон «Про медіа» буде саме тим інструментом, який допоможе нам це зробити».
Індустрії не вистачає диджиталізації, реформаторам – грошей
Ще одним викликом першого року великої медіареформи стала відсутність належного фінансування для виконання окремих норм закону.
Відповідно до документу, у 2024 році мали бути створені електронні кабінети суб’єктів у сфері медіа. Але державний бюджет не зміг профінансувати виконання цієї норми, – зауважила Євгенія Кравчук, народна депутатка, голова Підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики.
«Для нас дуже важливо, щоб електронний кабінет запрацював у цьому році. Це вимога індустрії і вимога часу. Людям незручно користуватися паперами, тож потрібно переходити в диджитальний формат. Тому якщо донори розглядають можливість збільшення підтримки, це саме той напрямок, на який варто звернути увагу», – зауважила пані Євгенія.
Нове медійне законодавство, преса та… міфи про них
Всередині галузі, особливо на регіональному рівні, існує міф про те, що друковані видання підлягатимуть такій самій регуляції, як і телебачення. Але це не так.
Як пояснив співавтор закону, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін, «закон передбачає різний рівень регулювання для одних суб’єктів порівняно з іншими. І для преси достатньо знати 3-4 статті. Про те що, наприклад, існують контенті обмеження, тому що мови ворожнечі не має бути ні на телебаченні, ні в пресі. І до закону «Про медіа» не було жодного регуляторного органу, який би сказав, що, наприклад, преса порушує виборче законодавство, перса порушує обмеження по дискримінації тощо. А йти в суди і захищатись люди не завжди можуть».
Реєстрація друкованих видань, серед іншого, потрібна для того, щоб побачити, скільки в Україні існує друкованих видань.
«Цифра у 63 тисячі зареєстрованих медіа говорить тільки про кількість виданих свідоцтв. Адже не факт, що всі вони дійсно працюють, – зауважив співавтор закону, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін. – Зараз ми зареєстрували 2100 медіа. Ще з тисячу-півтори дореєструємо. Нехай навіть їх разом буде 4 тисячі – все одно це дуже різні порядки цифр», – сказав пан Олександр.
Більше статистики і висновків про перший рік великої медіареформи – в аналітичному звіті, який на основі моніторингу імплементації закону «Про медіа» підготували експерти «Платформи прав людини», медіаюристи Ольга Вдовенко, Євген Воробйов і Роман Васильняк, і який вони презентували під час круглого столу.
Документ містить аналіз нормативних актів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та інших державних органів, ухвалених відповідно до Закону України «Про медіа». Також у звіті описані проблеми, з якими зіткнулися державні органи, регулятор і медіа в процесі імплементації норм Закону України «Про медіа», та пропозиції щодо їх розв’язання.
Круглий стіл відбувся у межах проєкту «Сприяння імплементації Закону України «Про медіа», який «Платформа прав людини» реалізує за підтримки Медійної програми в Україні.
