Минулого тижня «Платформа прав людини» провела для медійників вебінар про штучний інтелект і його відповідальне використання.
Дар’я Опришко, кандидатка юридичних наук, стипендіатка фонду Філіппа Шварца, університет Мюнстера (Німеччина), членкиня робочої групи з доступності інформації програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх», поділилася світовими трендами регулювання штучного інтелекту. Директорка з юридичних питань ППЛ Ольга Вдовенко занурилася в український контекст законотворчості. Микола Гринишак, адвокат і медіаюрист ППЛ розповів про відповідальне використання ШІ. А спеціалістка з моніторингу дотримання цифрових прав ППЛ Наталя Буркот зібрала практичну інформацію про те, як генерувати ШІ-контент і перевіряти його на автентичність.
Переглянути вебінар повністю можна на нашому ютуб-каналі. Ми ж занотували основні моменти виступів.
Світові тренди в регулюванні штучного інтелекту
Глобальні орієнтири в регулюванні ШІ почали закладатися в 2019 році, коли з’явилося так зване м’яке право. Першим кроком на шляху його впровадження стали Принципи штучного інтелекту, розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку. Дотримання цих правил розвиває інновації, укріплює довіру до штучного інтелекту через сприяння відповідальному управлінню ШІ, а також забезпечує повагу до прав людини і демократичних цінностей.
Принципи штучного інтелекту лягли в основу ряду рамкових документів: Принципи ШІ G20 (2019), Рекомендація з етики штучного інтелекту ЮНЕСКО (2021), Декларація міністрів. Глобальне партнерство зі штучного інтелекту (2022), Заява міністрів G7 (2023), Декларація Блетчлі (2023), Сеульська Декларація міністрів (2024).
Підписантами всіх цих документів є лише 7 країн (Канада, Франція, Італія, Німеччина, Японія, Великобританія і США), тоді як жодного не підписали 118. Проте деякі країни поступово переходять від м’якого права до законодавчого регулювання. Наприклад, Рамкову конвенцію Ради Європи зі штучного інтелекту та прав людини, демократії та верховенства права підписали ЄС, США, Ізраїль, а також всі країни Ради Європи. І коли перші 5 країн-членів РЄ її ратифікують, конвенція вступить в силу та стане обов’язковою для виконання.
В Євросоюзі також починають врегульовуватися питання, пов’язані зі штучним інтелектом. Уже вступив у силу Регламент про єдиний ринок цифрових послуг (Закон про цифрові послуги) та набув чинності і з 2026 року почне застосовуватися Регламент, що встановлює гармонізовані правила щодо штучного інтелекту (Закон про штучний інтелект).
Закон про ШІ є інструментом прямої дії, тому не потребує імплементації в національне законодавство. Тим часом питання галузі регулює Пакт про штучний інтелект – документ, підписанти якого зобов’язуються добровільно дотримуватися закону про ШІ поки той не вступить у силу. Крім того, готується проєкт Кодексу практики ШІ загального призначення.
Загалом, Євросоюз і Сполучені Штати найбільше конкретизовані та послідовні в питаннях регулювання штучного інтелекту. В Америці, до речі, нещодавно прийняли меморандум про національну безпеку щодо ШІ та фактично визнали, що світове лідерство в розробці безпечного і надійного штучного інтелекту має бути пріоритетом для США.
Сфера ШІ в Україні: стан і перспективи регулювання
В Україні єдиний нормативно-правовий акт, який сьогодні регулює питання штучного інтелекту, – це закон «Про авторське право і суміжні права». Зокрема, стаття 33 «Право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою» дозволяє зареєструвати твір, створений із використанням комп’ютерних технологій.
Всі інші документи (Дорожня карта з регулювання ШІ в Україні, Біла книга з регулювання ШІ в Україні, Рекомендації щодо відповідального використання ШІ в питаннях права інтелектуальної власності, у сфері реклами та маркетингових комунікацій, а також Рекомендації, які стосуються захисту персональних даних) знаходяться на стані м’якого права.
Медіа активно використовує продукти штучного інтелекту для створення картинок, реклами чи проведення маркетингових досліджень. Програми ШІ є допоміжними в цих процесах і можуть спрощувати роботу редакцій і журналістів. Рекомендації щодо регулювання ШІ, хоча й не є нормативно-правовими актами, все одно ними стануть. Тому вже зараз варто їх дотримуватися.
Так, аудиторія має розуміти, чия творчість перед нею – виключно людська чи й технологічна. Тому контент, створений за допомогою ШІ, потрібно чітко позначати. Рекламодавцям слід інформувати споживачів про використання в рекламі штучного інтелекту, якщо це може вплинути на її сприйняття.
ШІ може використовувати лише ті дані, які були зібрані й оброблені відповідно до вимог законодавства про захист персональних даних. Адже навіть якщо немає закону, який би регулював діяльність у сфері ШІ, ніхто не відміняв дію інших законодавчих норм, в межах яких дозволяється створювати та розповсюджувати контент. Закони України «Про захист персональних даних» і «Про авторське право і суміжні права», заборона поширювати незаконний контент, за який передбачена кримінальна відповідальність, – усі ці норми потрібно враховувати, використовуючи штучний інтелект.
Цікаво, що Україна – єдина країна, в якій можна зареєструвати об’єкт, створений за допомогою ШІ. Як зазначалося, це право особливого роду, й уже є приклади реєстрації таких прав. Контент, виготовлений за допомогою ШІ, можна використовувати протягом 25 років.
Сфера ШІ в Україні: відповідальне використання
Медіа використовують штучний інтелект для створення контенту, аналізу даних чи адміністрування процесів. Для того щоб ця діяльність не порушувала права інших осіб і норм права, в Мінцифрі розробили рекомендації з відповідального використання ШІ.
По-перше, використання систем ШІ не мають порушувати авторські права власників цих програм. Не допускається витік даних – зокрема, персональних – під час використання чи генерації контенту, створеного за допомогою ШІ.
По-друге, журналісти повинні поширювати тільки достовірну інформацію. Тож якщо медіа використовує вже згенерований контент, потрібно визначити джерело його походження. Слід зрозуміти, чи відповідає вміст контенту дійсності та чи не порушує він інших прав і законних інтересів громадян.
По-третє, не варто перепоширювати контент, згенерований з використанням ШІ задля введення в оману чи створення нелегального контенту (закликів до насилля, мови ворожнечі, пропаганди війни).
Важливо також утримуватися від використання контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту або систем ШІ, які походять з країни-агресора або розробниками яких є громадяни держави-агресора. Часто такі програми генерують дезінформаційні повідомлення чи відверті фейки, тому використовувати їх у діяльності українських медіа не рекомендується.
Як генерувати контент і перевіряти його на автентичність
Перевірити, чи достовірний контент, створений з використанням штучного інтелекту, можна за допомогою спеціальних програм і додатків.
Наприклад, ISGEN.AI може детально проаналізувати тексти та виявити в них підозрілі частини. Winston AІ перевіряє тексти на плагіат та ШІ, щоправда поки не підтримує українську мову. GPTZero виявляє тексти, створені GPT.
Video Studio AI шукає ознаки ШІ-генерації у відео, а Google About This Image перевіряє походження зображень, включаючи дати публікацій.
Щоб виявити підробки в зображеннях чи відео, можна скористатися Deepware Scanner. Так само перевірити на автентичність візуальний та аудіо-візуальний контент допоможе Hive Moderation.
Наостанок ділимося додатками, які допоможуть згенерувати власний контент.
Так, для створення текстових матеріалів, генерації ідей і відповідей на запитання можна використовувати OpenAI GPT. Підготувати копірайтингові тексти, блоги чи описові продукти допоможе Jasper AI – він, до речі, має готові шаблони. Як розширення до текстових редакторів для редагування та генерації тексту працює Grammarly Go.
Найпопулярнішими сервісами для створення відео є Synthesia (продукує відео з аватарами на основі текстових сценаріїв), Pictory (створює відео на основі тексту чи статей) і VEED.IO (створює та редагує відео з інтеграцією ШІ).
Унікальні зображення на основі текстових списків створює DALL-E. Графіку – Canva. Художні ілюстрації – Midjourney.
І все ж, якими би привабливими не були переваги ШІ, штучний інтелект не є ідеальним. Так, він успішно вирішує певні задачі медійників, але ж і полегшує поширення дезінформації та знецінює журналістську працю. Генерація штучного контенту позбавляє матеріал емоцій і глибини, бо «живий» медіапродукт здатна створити лише людина.
