Журналістам часто доводиться стикатись з складними етично-юридичними дилемами, які не мають простого вирішення. А що, як журналіст готує важливе розслідування, і згадує в ньому про людину, яка вже померла, і потребує отримати ще трохи інформації про цю людину через запит? Чи є така інформація публічною і за яких умов журналіст може її отримати.
Про всі нюанси отримання інформації про померлу особу розповідає адвокат та медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Микола Гринишак.
Є кілька ракурсів, з яких можна поглянути на ситуацію. Передусім в цій сфері діє закон «Про доступ до персональних даних» і стаття 16 цього закону визначає, що для отримання персональних даних про людину треба отримати її згоду.
*Нагадаємо, що до персональних даних відносять будь-яку інформацію про людину, яку можна ідентифікувати, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата і місце народження тощо.
Микола Гринишак звертає увагу на те, що ми говоримо про ситуацію, коли людина згоди на обробку персональних даних дати не може з очевидних причин. Однак доступ до цих даних людина за життя надала різним розпорядникам – для реєстрів, органів державної влади тощо, щоразу підписуючи згоду на використання своїх даних.
Про це говорить та ж сама 16 стаття закону про персональні дані. «Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат».
Отже, теоретично, інформацію можна законно запитати в тих, в кого вона є і хто має право нею поділитись – в розпорядників. Але чи можна?
Стаття 7 Закону України «Про поховання та похоронну справу» стверджує, що «Держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію».
Тобто, зауважує Микола Гринишак, інформація то конфіденційна, але отримати її можна за певних умов. Давайте розберемось, що це мають бути за умови.
Ст. 5 Закону України «Про інформацію» визначає, що «Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів». Чудово, отже, журналіст має право звертатись за інформацією, якщо вона от слугує саме для цих цілей, які визначив закон.
Але читаємо цю статтю далі: «Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб». Ок, чи може порушувати запит на інформацію про померлого права та інтереси інших громадян? Звісно, може! Тобто ми говоримо вже навіть не про етичний, а конкретно юридичний аспект справи, коли такий запит може зашкодити членам родини, колишнім колегам, спільноті тощо.
Однак розбираємось разом з медіаюристом далі.
Стаття 11 Закону України «Про інформацію» визначає, що «не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом», але це можливо робити «в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини». І от він – той юридичний аспект, який дає змогу отримати інформацію від розпорядника про померлу людину.
«Звертаючись із запитом про померлу особу, треба обґрунтувати необхідність цієї інформації і чому важлива для прав людини, або економічного добробуту, або національної безпеки. Бо, може, ваше розслідування, для якого просите інформацію, допоможе розслідувати корупцію (економічний добробут), врятувати життя інших людей ( права людини) або запобігти злочинам ( нацбезпека). За замовчуванням ця інформація конфіденційна, але якщо з вашого боку буде належна аргументація, то розпорядник має взяти її до уваги і провести трискладовий тест. Що краще прописані ваші аргументи, то більша імовірність, що вам таки нададуть ці дані після проведення трискладового тесту», – каже Микола Гринишак.
