«Платформа прав людини» опублікувала аналітичний звіт про стан дотримання цифрових прав в Україні за грудень 2025 – лютий 2026 року. Це другий цикл моніторингу, який ППЛ проводить у межах проєкту «Посилення захисту цифрових прав в Україні» у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Моніторинг відкритих інформаційних онлайнджеред охоплює чотири теми: кібербезпека, поширення дезінформації та маніпулятивного контенту, свобода вираження поглядів і захист персональних даних. Окремий розділ дослідження присвячений судовій практиці у цивільних, господарських справах і справах про адміністративні правопорушення, пов’язаних із поширенням інформації в інтернеті.
Кіберзагрози залишаються масштабними
За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення Департамент кібербезпеки нейтралізував понад 14 тисяч масштабних кібератак на ресурси центральних органів влади та критичної інфраструктури. Лише у 2025 році було зафіксовано понад 3 тисячі ворожих нападів.
Упродовж моніторингового циклу експерти ППЛ зафіксували DDoS-атаки на медіа («5 канал», «ЖАР.INFO», «Наші гроші»), опосередковану атаку через треті сторони (Supply chain-атаку) на інтернет-магазин НБУ, хакерський злам АБанку, а також кібератаки проти Сил оборони під виглядом листів від благодійних фондів.
Чимало зафіксованих інцидентів стосується фішингу – підроблених сторінок держорганів (МВС, НАБУ, «Укренерго»), фейкових повідомлень від Meta, поштових і мобільних операторів, шахрайських схем під виглядом отримання «зимової допомоги» та виплат від міжнародних організацій.
Дезінформація: ШІ та координовані кампанії
Звіт фіксує подальше масштабування дезінформаційних кампаній. У цьому циклі особливо помітним було широке використання штучного інтелекту: ШІ-відео, які імітували «масові протести» в українських містах, зібрали понад 6 мільйонів переглядів у TikTok, а кампанії з так званими «псевдовійськовими» перемістились до Facebook після того, як TikTok почав обмежувати такий контент.
Серед зафіксованих маніпуляцій – фейкові сторінки НАБУ та НГУ, підроблені обкладинки французьких газет «Libération» і «Le Parisien» із нібито критикою українського президента, ШІ-відео з наративом «мир будь-якою ціною», а також координовані атаки напередодні Олімпійських ігор і переговорів у Женеві.
Медійники в десяти регіонах упродовж серпня–грудня минулого року виявили та спростували 875 російських фейків і 3736 маніпуляцій.
Тиск на журналістів і зловживання свободою слова
У цьому циклі моніторингу дослідники зафіксували погрози та тиск на журналістів – через анонімні Telegram-канали, безпідставні скарги Google на авторські права, а також ШІ-атаки проти жінок у медіа. Так, кожна п’ятнадцята з 119 опитаних журналісток стикалась із такими атаками особисто, ще 16% – спостерігали їх щодо колег.
Поряд із цим зафіксовані скоординовані дискредитаційні кампанії в анонімних Telegram-каналах проти журналістів, активістів і кандидатів на посади. Показовий приклад – атака на головну редакторку видання «Бабель»: зловмисники поширили неправдиве відео з її зображенням і вигаданою цитатою.
Судова практика: важливі прецеденти
Серед правових висновків звіту варто виділити позицію Верховного Суду щодо відповідальності власника облікового запису за недбале зберігання даних для входу: навіть якщо спірний контент міг опублікувати хтось інший, це не звільняє від відповідальності за позовом.
Окремо звіт аналізує справи про захист немайнового права на ім’я. Суди послідовно визнають це право абсолютним – таким, що забороняє називати ім’я підозрюваної особи до набрання вироком законної сили, навіть коли є очевидний суспільний інтерес. Водночас експерти ППЛ наголошують, що такий підхід суперечить стандартам ЄСПЛ, створює серйозні бар’єри для журналістики та підриває принцип гласності судового процесу.
Це перший повний звіт другого моніторингового циклу. Раніше, у березні 2026 року, ППЛ опублікувала звіт про судову практику у кримінальних справах, пов’язаних із онлайн-контентом.
Матеріал підготовлений Платформою прав людини (ППЛ) у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ППЛ і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
