16 липня в Міністерстві юстиції України відбулася панельна дискусія на тему «Рішення Європейського Суду з прав людини у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії” і його значення для захисту прав потерпілих від російської агресії». Ця справа, найбільша в історії ЄСПЛ, об’єднує чотири заяви, охоплює період із 2014 року та стосується систематичних порушень прав людини на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, включно зі збиттям літака рейсу MH17 у липні 2014 року, депортацією дітей і подіями повномасштабного вторгнення РФ.

Обговорити наслідки рішення Великої палати Європейського Суду з прав людини, оголошеного 9 липня в Страсбурзі, зібралися представники Мінюсту та правозахисної спільноти. Директорка з юридичних питань ППЛ Ольга Вдовенко також відвідала захід. У своєму виступі вона наголосила на важливості рішення ЄСПЛ для захисту журналістів і медіа. Адже серед порушень, які були предметом розгляду Суду, особливе місце займає порушення статті 10 Європейської конвенції з прав людини – права на свободу вираження поглядів, яке включає свободу отримувати та поширювати інформацію.

Зокрема, зауважує Ольга Вдовенко, Суд звернув увагу на низку грубих порушень, пов’язаних із системним придушенням свободи слова на тимчасово окупованих територіях. Це:

– затримання, катування, викрадення та вбивства журналістів;

– заборона мовлення українських каналів;

– блокування доступу до українських медіа;

– системне переслідування за висловлення проукраїнських поглядів – як у медіа, так і в соцмережах;

– примус до отримання «акредитації» у псевдоорганів так званих «днр» і «лнр» – що, по суті, означає контроль і цензуру.

«Ці дії мають яскраво виражений системний і спланований характер. Вони свідчать не просто про поодинокі випадки свавілля, а про цілеспрямовану державну політику Росії, спрямовану на знищення незалежної журналістики, на унеможливлення доступу до правдивої інформації, а отже – на повний інформаційний контроль у межах окупованих територій», – говорить Ольга Вдовенко.

Окремо вона підкреслила проблему втрати доступу до українського мовлення на сході України: – «Сьогодні, у 2025 році, ця тенденція зберігається. Особливо у східних регіонах, де російська армія розширює зону контролю, блокується сигнал українських медіа, глушиться український радіоефір, атакуються вежі та обладнання. За словами колег, які займаються телерадіомоніторингом, є регіони, де українського сигналу просто немає. А отже немає доступу до правди. Поза українською інформаційною реальністю опиняються цілі громади, мільйони громадян. Це стратегічна проблема, яка потребує не лише технічного, а й політичного вирішення».

Попри міжнародне визнання порушень, ситуація для журналістів залишається небезпечною. Тому рішення ЄСПЛ є важливим кроком до посилення захисту їхніх прав.

«Чи стали умови для журналістів безпечнішими після цього рішення? На жаль, ні. Журналісти, особливо ті, хто працює на лінії фронту або в тимчасово окупованих територіях, постійно під загрозою. Їх викрадають, переслідують, залякують. І водночас вони залишаються єдиним джерелом достовірної інформації з гарячих точок. Їхня робота критично важлива. І міжнародне визнання цих загроз, як у рішенні ЄСПЛ, – це також частина захисту їхніх прав», – резюмувала медіаюристка.

Фото: Мінюст