28 березня 2024 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив ще одне рішення у справі про доступ до публічної інформації журналістів Володимира та Антоніни Торбіч, і вкотре визнав порушення їхніх прав, гарантованих статтею 10 Європейської Конвенції про захист прав людини. Відповідне рішення оприлюднено на сайті ЄСПЛ. З поміж інших рішень щодо доступу до публічної інформації воно вирізняється тим, що Європейський Суд вперше визнав, що фотографії осіб також можуть вважатись інформацією, яка повинна надаватись на запити журналістів, зокрема, під час виборів. Він також наголосив на обов’язку держави надавати журналістам доступ до інформації з першоджерел (копій автобіографій кандидатів у народні депутати), якщо цього вимагають інтереси суспільства.
Справа «Торбіч проти України» – це історія боротьби за справедливість двох журналістів із Рівного – головного редактора тоді ще ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань» і порталу «Четверта влада» Володимира Торбіча та його заступниці Антоніни Торбіч.
У 2012 році, напередодні парламентських виборів, заявники, представившись журналістами, звернулися до Центральної виборчої комісії (ЦВК) з проханням надати їм автобіографії та фотографії кандидатів у народні депутати, які балотувалися в округах Рівненської області. У своїх запитах вони зазначали, що ця інформація є «відкритою» відповідно до законодавства, а саме Законів України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації». Проте ЦВК відмовилася надавати Торбічам автобіографії кандидатів з огляду на те, що вони містять не лише відкриті дані, а й конфіденційну особисту інформацію (адреси та номери телефонів, відомості про склад родини). А фотографії, мовляв, не можуть бути поширені без згоди кандидатів.
Відмови ЦВК заважали журналістам здійснювати їхню свободу отримувати та передавати інформацію, захищену статтею 10 Конвенції, тому вони звернулися до суду. Справи Володимира й Антоніни Торбіч розглядалися різними адміністративними судами. Одну з них переглядав і Вищий адміністративний суд України.
Журналісти переконували: навіть якщо певна інформація, що міститься в автобіографіях, могла вважатися конфіденційною, ЦВК повинна була надати їм ту інформацію, яка є відкритою. Доступ до цих документів був важливий для інформування громадськості, оскільки під час виборів траплялися «технічні кандидати» або «кандидати-двійники» з однаковими або дуже схожими іменами. Використовуючи таку технологію, політичні опоненти могли маніпулювати голосами виборців.
Ці аргументи на рішення українських судів не вплинули – позовні вимоги заявників були відхилені. Відтак «справа Торбіч» стала предметом розгляду Європейського Суду з прав людини.
Під час провадження у ЄСПЛ український Уряд заперечував втручання у право заявників на свободу вираження поглядів. До того ж, він зауважував, що запитувана інформація стосувалася приватного життя осіб, які були лише кандидатами на виборні посади, а не депутатами.
Проте Європейський Суд ці аргументи відхилив і визнав: запитувана інформація відповідала критерію суспільного інтересу та була необхідною журналістам для їх професійної діяльності. До того ж, зауважив Суд, Закони України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації» дозволяли на той момент розголошувати навіть конфіденційні дані, якщо вони були суспільно необхідними.
Таким чином, ЄСПЛ визнав, що відмова надати заявникам копії автобіографій та фотографій кандидатів у контексті виборчої кампанії не була «необхідною в демократичному суспільстві». Відповідно, мало місце порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Інтереси Володимира Торбіча й Антоніни Торбіч у справі представляла медіаюристка ППЛ, адвокатеса Людмила Опришко. І це вже не перша її перемога в Європейському Суді з прав людини.
Нагадаємо, 13 липня 2023 року ЄСПЛ задовольнив заяву Володимира Торбіча проти України, в якій журналіст оскаржував відмову у наданні йому інформації про премії, виплачені посадовцям Рівненської ОДА протягом 2009-2011 років.
