Онлайн-медіа звільнятимуть від відповідальності за недостовірні коментарі третіх осіб (читачів), якщо медіа видалять такі коментарі протягом трьох днів з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження.
Відповідні доповнення передбачені в законопроєкті № 11321, який Верховна Рада прийняла 14 січня.
Зокрема, ч. 4 ст. 117 Закону України «Про медіа» буде виглядати так, що «Суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільняються від відповідальності за поширення недостовірної інформації, а також інформації, заборона поширення якої передбачена статтями 36, 42 та 119 цього Закону, якщо така інформація була поширена користувачами у розділах для коментування чи розміщення користувацьких публікацій на веб-сайті чи веб-сторінці такого медіа, за умови що суб’єкт у сфері онлайн-медіа обмежив доступ до такої інформації впродовж трьох робочих днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради, або ухвали про відкриття відповідного провадження судом».
«Фактично, в законі додали частину речення “або ухвали про відкриття відповідного провадження судом”», – звертає увагу медіаюрист ППЛ, адвокат Євген Воробйов.
Він позитивно оцінює зміні в законі, оскільки бачить у цьому одну з підстав для звільнення від відповідальності саме у дифамаційних спорах (спорах, які виникають через поширення про особу недостовірної інформації, яка принижує її честь, гідність та завдає шкоди діловій репутації).
«Іншими словами, якщо медіа випадково не побачило в коментарях до свого матеріалу якісь недостовірні вислови на адресу певної особи, то закон дозволяє це виправити. Але для цього є своя процедура. Зацікавлена особа подає позов до суду, той відкриває провадження, і медіа має отримати таку ухвалу суду. Після цього медіа має три дні, щоб без жодних для себе наслідків (відшкодування судових та інших витрат позивачу) видалити коментар, який містить недостовірну інформацію про особу.
Якщо ж редакція вирішила не видаляти таку інформацію, то жодних заходів реагування (приписів, штрафних санкцій) Національною радою з питань телебачення та радіомовлення не передбачено. Нацрада уповноважена перевірти медіа на предмет порушення статей 36, 42, 119 та інших положень закону «Про медіа» і не моніторить на предмет поширення недостовірної інформації», – пояснює Євген Воробйов.
Ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» визначає: «Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб’єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов’язок відшкодувати завдану моральну шкоду».
«Отже, образливі коментарі все ж можуть стати предметом позову про відшкодування моральної шкоди до медіа.
І згадана підстава для звільнення від відповідальності за поширення недостовірної інформації скоріше за все не спрацює.
Оскільки недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності», – констатує медіаюрист.