Український суд імовірно використав штучний інтелект для редагування тексту судового рішення у справі про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей)о адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей). Ознаки цього можна знайти у постанові Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 жовтня 2025 року, на яку звернули увагу медіаюристи громадської організації «Платформа прав людини» під час моніторингу дотримання цифрових прав.
Які ризики це може мати для обробки та захисту персональних даних – пояснюємо далі.
Про те, що текст постанови суду, вірогідно, оброблявся за допомогою штучного інтелекту, свідчить фраза: «Ось перевірений і відредагований варіант вашого тексту з виправленням граматичних, стилістичних і пунктуаційних помилок». Це речення – типова відповідь ШІ-асистента, яка потрапила у фінальну версію документа, ймовірно, через неуважність.
Виходить, що текст постанови завантажувався до системи штучного інтелекту для редагування. Відтак постає питання: з персональними даними чи без? Адже у тексті згадано особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її неповнолітню доньку та подруг останньої. То ж їхні персональні дані, якщо їх не знеособити, могли потрапити на сторонні сервери. Там вони можуть зберігатись і повторно використовуватись без згоди зазначених осіб, що є прямим порушенням вимог закону, зауважують юристи.
Ще один ризик використання штучного інтелекту в роботі з текстами, на який звертають увагу експерти, – схильність системи змінювати частину вмісту інформації.
«У даному випадку, звісно, цього стверджувати не можна, але такий ризик існує. І от у таких випадках, якщо після ШІ не вичитувати текст (як ось у цій справі, де було скопійовано лінію із відповіддю бота), може бути так, що рішення в якійсь частині спотвориться у порівнянні з оригінальним текстом, а цього ніхто не помітить», – говорить медіаюристка ППЛ Соломія Яременко.
Експерти ППЛ сподіваються, що ШІ обробляв інформацію у знеособленому виді. Проте сам факт появи такого фрагмента у тексті судового рішення свідчить про необережне поводження з технологіями. Це може призвести до відповідальності суду за порушення законодавства про захист персональних даних і підриву довіри до конфіденційності судових процесів для всієї системи правосуддя.
В цьому контексті варто нагадати, що Міністерство цифрової трансформації спільно із Міністерством юстиції, Державною судовою адміністрацією та низкою інших організацій рекомендує в таких випадках виходити з презумпції відкритості: вводити до ШІ-систем лише ті дані, розголошення яких не матиме юридичних або етичних наслідків.
Вкрай небажано передавати документи або фрагменти текстів, що містять імена, контактну інформацію, ідентифікатори, комерційну таємницю або інформацію, яка прямо або опосередковано ідентифікує клієнта чи контекст справи, – будь-які дані, доступ до яких підлягає обмеженню, зазначається у згаданих рекомендаціях.
Застосування цього підходу дозволяє уникнути потенційних порушень конфіденційності інформації та зберегти довіру до професійної діяльності в умовах використання сучасних цифрових інструментів.
Публікація підготовлена у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової
підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Платформа прав людини» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
