Кількість стратегічних судових позовів проти участі громадськості (SLAPP) у Європі зростає, незважаючи на набуття чинності нового анти-SLAPP законодавства ЄС. Про це йдеться у звіті Коаліції проти SLAPP у Європі (CASE) та Фонду Дафни Каруани Галіції за 2025 рік «SLAPP у Європі – Демократія на лаві підсудних».
Згідно з дослідженням, у 2024 році до бази даних CASE додалися 167 нових справ по SLAPP, тоді як в 2023-му їх було 166. Водночас, з урахуванням виявлених справ попередніх років, загальна кількість задокументованих випадків SLAPP зросла до 1303, порівняно з 1049 роком раніше.
Де ситуація погіршується найшвидше
Найбільшу кількість SLAPP-позовів другий рік поспіль фіксують в Італії (21 справа), далі йдуть Німеччина (20) та Сербія (13). Автори звіту пов’язують ці показники з тенденціями до звуження громадянського простору та посилення тиску на журналістів і громадських активістів.
Водночас SLAPP-практики поширюються на нові країни: такі позови вперше зафіксували в Чорногорії та Андоррі, що збільшило загальну кількість охоплених держав до 43 країн Європи.
Позбавлення волі як форма правового тиску
Задокументовані випадки є лише «верхівкою айсберга», наголошують автори звіту. Більшість цензури відбувається ще на досудовому етапі через погрози журналістам і вимоги припинити діяльність. Крім того, у деяких країнах жертви SLAPP-позовів ризикують опинитися за ґратами через положення національного законодавства, зокрема у справах про кримінальну дифамацію. Найчастіше судові позови подають політики та високопосадовці при владі.
Чому цей звіт важливий для України
В Україні триває робота з напрацювання законодавчих механізмів протидії SLAPP-позовам. З цією метою при Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова діє спеціально створена робоча група, до складу якої входять експерти «Платформи прав людини». Дослідження іноземних колег хоча й охоплює європейський контекст, його висновки мають практичне значення для формування ефективної анти-SLAPP політики в Україні.
Досвід, задокументований у звіті CASE і Фонду Дафни Каруани Галіції, показує: якщо закон захищає лише окремі категорії справ, значна частина тиску на журналістів і активістів залишається поза увагою. Прогалини, зафіксовані у звіті ЄС, нині враховуються під час роботи над українською моделлю протидії SLAPP, аби на етапі розробки законодавства уникнути системних помилок і забезпечити по-справжньому ефективний захист свободи слова та участі громадськості.
