У справах про неналежне виховання дітей жінок частіше притягують до відповідальності, ніж чоловіків. Це підтверджує аналіз судових рішень, проведений експертами ППЛ у березні під час моніторингу дотримання цифрових прав. Так, з 200 проаналізованих справ понад 80% стосувалися жінок: до відповідальності притягнули 165 матерів і лише 35 батьків.
«Частина 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення сформульована гендерно нейтрально: йдеться про “батьків або осіб, що їх замінюють”. Тобто відмінності у підходах до матері чи батька не передбачені. Водночас у проаналізованих справах рідко говориться про участь обох батьків у житті дитини. Навіть коли у матеріалах справ згадується батько, його роль не завжди отримує окрему правову оцінку», – розповідає експертка з моніторингу Наталя Буркот.
На те, що справи про притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків є гендерно чутливими, адже переважно стосуються жінок, правозахисники звертають увагу не перший рік. Причиною такої поведінки суддів експерти називають вплив гендерних стереотипів. Принаймні, таку гіпотезу висловили жінки-юристки з «ЮрФем» в аналітичному звіті «Гендерні аспекти справ про невиконання батьківських обов’язків та визначення місця проживання дитини».
У справах про неналежне виховання дітей відповідальність зазвичай покладається на того з батьків, хто фактично перебуває поруч із дитиною. У більшості випадків це мати, оскільки саме вона переважно проживає з дитиною та безпосередньо взаємодіє зі школою, соціальними службами та поліцією. Такий підхід суддів також помітний у справах, які стосуються поведінки дітей у цифровому середовищі – соціальних мережах або месенджерах. У цих ситуаціях до поняття «неналежне виховання» відносять будь-які деструктивні дії дитини онлайн: від конфліктів у чатах до публікації суперечливого контенту.
Фактично, судова статистика лише закріплює усталений розподіл ролей: відповідальність за дитину залишається сферою матері. Доки суди не почнуть давати окрему оцінку ролі батька, гендерна нейтральність статті 184 КУпАП залишатиметься формальністю.
Моніторинг дотримання цифрових прав ППЛ виконує у межах проєкту «Посилення захисту цифрових прав в Україні». Його результати представлені в аналітичних звітах. Нагадаємо, перший звіт стосувався інформації про стан цифрових прав, інформаційної безпеки та свободи вираження поглядів в Україні. Другий – описував судову практику у кримінальних справах, пов’язаних із поширенням інформації в мережі інтернет.
Матеріал підготовлений Платформою прав людини (ППЛ) у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ППЛ і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
